Відкрити головне меню

Зо́рі спектра́льного кла́су F здебільшого мають білий, або жовто-білий колір, що відповідає ефективним температурам 6000°K — 7600°K.[2] Ці зорі містять у своїх спектрах сильні H і K лінії поглинання Ca II. Також тут присутні лінії неіонізованих металів, серед яких є FeI та CrI. Їхні спектри характеризуються слабкими лініями водню та іонізованих металів, які стають дещо сильнішими в зорях пізніх F класів (гарячіші зорі класу F0-F2). Всередньому, одна з 33 зір Головної Послідовності в околі Сонця належить до спектрального класу F.[3]

Зміст

Зорі Головної Послідовності класу FРедагувати

Зорі Головної Послідовності спектрального класу FV спалюють у своїх надрах водень й мають клас світності V. Маса цих зір загалом сягає 1.0 — 1.4 мас Сонця.[2] Їх іноді ще називають «жовто-білими карликами» внаслідок малої маси й відповідного кольору, хоча фізично до карликів вони не відносяться.

Фізичні параметри зір Головної Послідовності класу FРедагувати

В таблиці подано усереднені значення параметрів.[4] Загалом, відповідні параметри окремо вибраної зорі даного спектрального класу можуть відрізнятися від поданих нижче.

Клас B-V V-R b-y MV BC Teff, °K R/RΟ log g M/MΟ Vsin(i),
км/сек.
F0 0.31 0.30 0.16 2.7 0.04 7178 1.62 4.3 1.66 180
F2 0.36 0.35 0.22 3.0 0.04 6909 1.48 4.3 1.56 135
F5 0.44 0.40 0.29 3.5 0.02 6528 1.40 4.3 1.41 20
F8 0.53 0.47 0.33 4.0 -0.01 6160 1.20 4.4 1.25 9
Приклади: Алракіс, Дубхе B, Проціон, Гама Діви A та B.[5]

Хімічно-пекулярні зорі класу FРедагувати

Приклади: HD573 (F0), HD2202 (F1), HD154 (F2)

Субгіганти спектрального класу FРедагувати

Приклади:

Гіганти спектрального класу FРедагувати

 
Спектр зорі спектрального класу F2 III


Фізичні параметри зір гігантів класу FРедагувати

В таблиці подано усереднені значення параметрів.[4] Загалом, відповідні параметри окремо вибраної зорі даного спектрального класу можуть відрізнятися від поданих нижче.

Клас B-V V-R b-y MV BC Teff, °K R/RΟ log g M/MΟ Vsin(i),
км/сек.
F0 0.31 - - 1.0 0.04 7178 7.0 - - 135
F2 0.36 - - 0.9 0.04 6909 - - - 128
F5 0.44 - - 0.8 0.02 6528 - - - 115
F8 0.54 - - 0.7 -0.02 6160 8.0 3.4 - 95
Приклади:

Надгіганти спектрального класу FРедагувати

Надгіганти в процесі зоряної еволюції досить часто змінюють свій спектральний клас від O чи B (блакитні надгіганти) до K чи M (червоні надгіганти) кілька раз, то в один, то в інший бік, внаслідок загорання в їх надрах гелію, вуглецю й т.д.


Фізичні параметри зір надгігантів класу FРедагувати

В таблиці подано усереднені значення параметрів.[4] Загалом, відповідні параметри окремо вибраної зорі даного спектрального класу можуть відрізнятися від поданих нижче.

Клас B-V V-R MV BC Teff, °K R/RΟ log g M/MΟ Vsin(i),
км/сек.
F0 0.16 0.03 -5.0 -0.12 9550 70 - - -
F2 0.21 0.07 -5.0 -0.12 9000 70 - - -
F5 0.33 0.12 -5. 0.01 8500 70 - - -
F8 0.35 - -4.9 0.02 8300 70 - - -
Приклади: Полярна зірка, Канопус, Везен

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати


ДжерелаРедагувати

  1. SIMBAD Object query : CCDM J02319+8915. Centre de Données astronomiques de Strasbourg. Архів оригіналу за 2014-08-08. Процитовано 2010-06-10. 
  2. а б Empirical bolometric corrections for the main-sequence, G. M. H. J. Habets and J. R. W. Heintze, Astronomy and Astrophysics Supplement 46 (November 1981), pp. 193–237. Таблиця VII та VIII.
  3. LeDrew, G.; The Real Starry Sky, Journal of the Royal Astronomical Society of Canada, Vol. 95, No. 1 (whole No. 686, February 2001), pp. 32–33.
  4. а б в David F. Gray «The observations and analysis of Stellar Phorospheres», Cambridge University Press 2005
  5. SIMBAD, entries on Gamma Virginis A and Gamma Virginis B, accessed June 19, 2007.