Відкрити головне меню

Зо́років [1]— село Черняхівського району, Житомирської області.

село Зороків
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Черняхівський район
Рада/громада Зороківська сільська рада
Код КОАТУУ 1825684401
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1631
Населення 340
Площа 1,2 км²
Густота населення 283,33 осіб/км²
Поштовий індекс 12335
Телефонний код +380 4134
Географічні дані
Географічні координати 50°23′39″ пн. ш. 28°37′26″ сх. д. / 50.39417° пн. ш. 28.62389° сх. д. / 50.39417; 28.62389Координати: 50°23′39″ пн. ш. 28°37′26″ сх. д. / 50.39417° пн. ш. 28.62389° сх. д. / 50.39417; 28.62389
Середня висота
над рівнем моря
230 м
Відстань до
обласного центру
16 км
Відстань до
районного центру
7 км
Найближча залізнична станція Горбаші
Місцева влада
Адреса ради 12335, Житомирська обл., Черняхівський район, с. Зороків, вул. Леніна, 51, тел. 9-44-42
Карта
Зороків. Карта розташування: Україна
Зороків
Зороків
Зороків. Карта розташування: Житомирська область
Зороків
Зороків
Мапа

Розташоване за 16 км від обласного центру Житомира і за 7 км від районного центру Черняхова і залізничної станції Горбаші.

с. Зороків — центр сільської Ради, дворів 180, населення 488 чоловік.

Сільраді підпорядковані населені пункти: Вишпіль, Іванків, Верболази, хутір Синявка.

Зміст

ІсторіяРедагувати

Село Зороків, як писав краєзнавець Микола Брицун, одне з найдавніших на Черняхівщині. Знання кореня «зро», «зрити», тобто дивитись, споглядали крізь густий ліс, зарослі. Село було побудовано в урочищі Зорок, ручай, річечка Зорка. А поселення людей почало називатись Зороков.

Село Зороків відоме з 1772 року. Тут в 1772 році на кошти прихожан була побудована церква в ім'я Василя Великого, а в 1869 році було прибудовано нові бокові частини і дзвіницю.

В 1869 році в селі працював винокурний завод. Крім цього в селі Верболази працювала фабрика по виробництву фаетонів, печатка якої збереглася досі (знаходиться в Черняхівському музеї).

В Зорокові в 1913 році було відкрите двокласне сільське училище. Приміщення стоїть дотепер.

Село Іванків в архівних документах згадується за 1866 рік. Там вказується, що в селі було 14 дворів, в яких проживало 53 чоловіки. Площа землі в кількості 183 десятини належала поміщику Івану Юрійовичу Казиміру.

Радянський періодРедагувати

В селах Зорокові, Вишполі, Іванкові Радянська влада встановлена в 1918 році. Сільська Рада в Зорокові була обрана в квітні 1921 року, а до того селом керував комітет незаможних селян (комнезам) та ревком. Першим головою комнезаму був обраний Михайло Лукич Коломієць.

Село Вишпіль входило до Зороківської сільської Ради, а в 1928 році була створена Вишпільська сільрада. Першим головою сільради був Олександр Шевчук, секретарем — Дятел М. Т. Першими комуністами в селі Вишполі були Кушнір і Носаль, а комсомольцями — Шевчук Микола Устимович, Прокопчук Сергій Трохимович, Пархомчук Володимир Прохорович, Дятел Микола Тимофійович.

Після закінчення громадянської війни в с. Вишполі в колишньому поміщицькому маєтку, була створена колонія червоних інвалідів (громадянської війни). Головою колонії був Данилюк В.

В 1927 році з даної колонії була утворена комуна ім. Щорса, в 1933 році ця комуна перейшла на статут колгоспу. Першим головою даного колгоспу був Федір Степанович Дятел, після нього до 1939 року головою даного колгоспу був член КПРС з 1928 року Віктор Йосипович Бурнейко.

До Жовтневого перевороту значна частина земельних площ в селі Вишпіль належала поміщику Душневському, а в Іванкові — Казиміру.

Сільська Рада в с. Зорокові була створена в 1919 році, а до того селом керував Комнезам. Першим його головою був Михайло Лукич Коломієць. Потім він став і першим головою колгоспу села Зорокова.

Друга світова війнаРедагувати

В липні 1941 року села Зороків, Іванків, Вишпіль були окуповані німцями, частина людей до цього була мобілізована в Радянську Армію. А з тих людей, що залишилися в селі, частина пішла в партизани. Це із села Зорокова: Мовчан Софія Максимівна (нагороджена ордером Червоної Зірки, Кульба Ольга Саввівна, Забродська Антоніна Петрівна, Данилівський Казимір Антонович, Логвинчук П. Ф., Коломієць С. Д., Степаненко В. Р., Коломієць Д. С. За участь в партизанах нацисти спалили хати, жінок і дітей Данилівського К. А. і Коломійця С. Д.

В листопаді 1941 році в с. Вишпіль була організована підпільна група із 7 чоловік: Дятел М. Т.- керівник групи, Штоль В. П., Штоль В. В., Приходько А. Я., Бідун Н. К., Мендель М. І. і лісник Ольхович. Підпільна група діяла під керівництвом Житомирського обкому КПУ.

В період війни 117 чоловік села Зорокова віддали своє життя в боротьбі з нацистами. А взагалі зі зброєю в руках воювали з нацистами із с. Зороків 118 чоловік, із с. Іванків — 35 чоловік, із с. Вишпіль — 79 чоловік. Всього 232 чоловіки, із них 98 нагороджені бойовими орденами і медалями.

На братських могилах воїнів поставлені обеліски. В післявоєнні роки всі три села об'єднались в одне господарство — колгосп ім. Фрунзе, де було 2174 га орної землі, 140,5 га луків і пасовищ, 91,5 — лісу, 2,08 га — ставів.

СучасністьРедагувати

Напрям господарства був — зерново-картоплярський і льонарський, з розвиненим м'ясо-молочним тваринництвом. В рослинництві вирощували жито, озиму пшеницю, ячмінь, овес, кукурудзу і картоплю.

Села Зороків, Іванків і Вишпіль — електрифіковані і радіофіковані. В усіх селах були магазини, медпункти. В Зорокові — відділення зв'язку, Будинок культури, сільська бібліотека. В селах Зороків і Вишпіль працювали школи, клуби, сільмаги.

В 80-і роки XX століття колгосп ім. Фрунзе був переведений в радгосп по вирощуванню насіння овочевих культур і названий радгоспом «Черняхівський».

Селяни почали переходити на фермерський тип господарювання, так як земля перейшла в приватну власність.

ПерсоналіїРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати