Зо́на уника́ння (англ. Zone of Avoidance, ZOA) — ділянка неба поблизу галактичної площини, на якій газопилові хмари Чумацького Шляху екранують випромінювання позагалактичних об'єктів (у першу чергу — галактик), що створює враження, начебто вони «уникають» цієї зони[1].

Чумацький Шлях створює зону уникання для спостерігачів, що розташовані всередині

Історія

ред.

Англійський астроном Річард Проктор у праці 1878 року про розподіл галактичних туманностей у «Загальному каталозі туманностей» сера Джона Гершея назвав її «зоною небагатьох туманностей»[2].

Причину існування такої зони пояснив Едвін Хаббл (1936). Міжзоряний пил і зорі, що розташовані переважно в галактичній площині Чумацького Шляху, перешкоджають спостереженню позагалактичних об'єктів приблизно на 20 % неба у видимому діапазоні довжин хвиль. Унаслідок цього оптичні каталоги галактик у цій зоні зазвичай неповні. Він зробив кількісну оцінку такого ефекту та запровадив сучасний термін (англ. Zone of Avoidance)[3].

Вивчення

ред.

Пил і газ Чумацького Шляху викликають поглинання переважно в оптичному діапазоні. Однак ефект поглинання зменшується для хвиль більшої довжини, як-от Інфрачервоне випромінювання, а на радіохвилях Чумацький Шлях майже прозорий[Note 1][4].

Огляди неба в інфрачервоному діапазоні, як-от IRAS і 2MASS, дали повніше уявлення про позагалактичні об'єкти. Зокрема, саме за інфрачервоним випромінюванням Паоло Маффей 1968 року відкрив у зоні уникання дві галактики, Маффей 1 і Маффей 2[en], які належать до групи IC 342/Маффея (найближчої до Місцевої групи сусідньої групи галактик). Але навіть із такими оглядами, до 10 % неба, як і раніше, важко спостерігати, оскільки позагалактичні об'єкти можна сплутати з зорями Чумацького Шляху.

Огляди зони уникання на радіохвилях, особливо з використанням радіолінії нейтрального атомарного Гідрогену 21 см, виявили багато галактик, які не можна було побачити в інфрачервоному діапазоні. Прикладами таких галактик є Двінгело 1 і Двінгело 2, виявлені 1994[5] й 1996 року відповідно[6].

Примітки

ред.
  1. Чумацький Шлях практично прозорий для радіовипромінювання за винятком напрямків на галактичний центр, антицентр та деяких інших, де розташовані найщільніші хмари, що непрозорі для радіовипромінювання.

Джерела

ред.
  1. Зона уникання // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 174—175. — ISBN 966-613-263-X.
  2. Kraan-Korteweg & Lahav 2000, p. 2
  3. Д.И.Макаров. Распределение галактик в местной Вселенной. Астронет. Архів оригіналу за 24 грудня 2013. Процитовано 28 грудня 2017. (рос.)
  4. Р.Л. Сороченко. Радиолиния водорода 21 см // Физика космоса : [рос.] : Маленькая энциклопедия / Главный редактор: Р.А. Сюняев ; Редакционная коллегия: Ю.Н. Дрожжин-Лабинский, Я.Б. Зельдович, В.Г. Курт, Р.3. Сагдеев. — Москва : Советская энциклопедия, 1986. — Предисловие к электронной версии 2-го издания энциклопедии «Физика космоса» 6 июля 2004 года.
  5. Kraan-Korteweg, R. C.; Loan, A. J.; Burton, W. B.; Lahav, O.; Ferguson, H. C.; Henning, P. A.; Lynden-Bell, D. (1994). Discovery of a nearby spiral galaxy behind the Milky Way. Nature. 372 (6501): 77. Bibcode:1994Natur.372...77K. doi:10.1038/372077a0.
  6. Burton, W.B.; Verheijen, M. A. W.; Kraan-Korteweg, R. C.; Henning, P. A. (1996). Neutral hydrogen in the nearby galaxies Dwingeloo 1 and Dwingeloo 2. Astronomy and Astrophysics. 309: 687—701. arXiv:astro-ph/9511020. Bibcode:1996A&A...309..687B. Архів оригіналу за 13 квітня 2020. Процитовано 4 січня 2018.

Посилання

ред.
  • Kraan-Korteweg, Renée C.; Ofer Lahav (24 травня 2000). The Universe behind the Milky Way. The Astronomy and Astrophysics Review. arXiv:astro-ph/0005501. Bibcode:2000A&ARv..10..211K. doi:10.1007/s001590000011.
  • R. C., Kraan-Korteweg; Staveley-Smith, L.; Donley, J.; Henning, P. A. (5 листопада 2003). The Universe behind the Southern Milky Way. Maps of the Cosmos - ASP Conference Series. International Astronomical Union. arXiv:astro-ph/0311129.