Золі (рос. золи, англ. sols, нім. Sole f) — дисперсні системи, найдрібніші частинки будь-якої речовини в рідкому (гідрозолі), твердому чи газоподібному (аерозолі) середовищі. Золі ще називають «колоїдними розчинами». Золі з водним середовищем називають гідрозолями, з органічним середовищем — органозолями. Частинки дисперсної фази золів (міцели) беруть участь у броунівському русі. При коагуляції ліофобні золі, для яких характерна слабка взаємодія частинок з середовищем, перетворюються в гелі. Твердими золями називають дисперсні системи з розподіленими у твердій фазі тонкими частинками іншої твердої фази. Дисперсна фаза у вигляді крапельок рідини, бульбашок повітря, дрібних твердих частинок — від 1 до 100 нм (10−9—10−7 м).[1].

КласифікаціяРедагувати

Золі поділяються на:

  • Тверді золі — дорогоцінні камені
  • Аерозолі
  • Ліозолі

Ліозолі поділяються на:

  • Гідрозолі — середовище вода
  • Алкозолі — середовище спирт
  • Органозолі — середовище органічні рідини

Окремі різновидиРедагувати

  • Ліофільний золь (англ. lyophilic sol) — асоційований колоїд, в якому оборотно утворюються агрегати з малих молекул, також макромолекули з колоїдними розмірами.
  • Органозоль — золь, в якому дисперсiйним середовищем є органiчна рiдина.
  • Тактозоль — колоїдний золь, частинки якого мають несферичну форму та здатні до взаємної орієнтації під дією певних сил, напр., магнітного поля. Напр., золь пентаоксиду ванадію, частинки якого мають форму палочок.

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Еремин В. В. и Стрелецкий А. В. Золь на словаре нанотехнологических терминов. Роснано. Архів оригіналу за 2011-12-22. Процитовано 2011-11-26.