Золотопотіцький район

колишній район Тернопільської області

Золотопотіцький район — адміністративно-територіальна одиниця у складі Тернопільської області в 1940-1962 рр. Адміністративний центр — смт. Золотий Потік[1].

Золотопотіцький район
Основні дані
Країна:
Округа/Область: Тернопільська область
Утворений: 1940
Ліквідований: 1962
Населені пункти та ради
Районний центр: Золотий Потік
Кількість селищних рад: 1
Кількість сільських рад: 24
Кількість смт: 1
Кількість сіл: 24
Районна влада

ІсторіяРедагувати

Від 17 січня 1940 року Золотопотіцький район увійшов до складу Тернопільської області (утвореної Постановою Президії Верховної Ради УРСР від 27 листопада 1939 року). Утворений район із гмін Золотий Потік I, Золотий Потік II, Язловець I, Язловець II і Зубрець Бучацького повіту.

Станом на 23 липня 1945 — в районі працює 3 спиртзаводи, 31 школа, райклуб, 10 сільських клубів, лікарні. Існують земельні громади.[2]

У травні 1946 в районі почався збір коштів на купівлю облігацій Державної Позики Відбудови й розвитку народного господарства. Почали відбудовувати міст через р. Стрипу.[2]

Станом на червень 1946 року вже в 22 сільрадах повністю закінчили роботу по встановленню телефонних стовпів, телефонізовано шість сільських рад. Начальником райконтори міністерства зв'язку був Літвіненко. В районі працювало 14 сільських клубів, 9 хат-читалень, 4 сільські бібліотеки, районний клуб і бібліотека, а також радіовузол на 42 точки. По району відремонтовано 5 090 метрів шосейних доріг, 14 598 метрів ґрунтових доріг. За ініціативою селян села Новосілки розпочато будівництво нової шосейної дороги Новосілка-Кадуби. 20 серпня школи району завершили навчальний рік.[2]

За період від січня 1945 до вересня 1946 року змінилося близько 90 % лише одних голів сільрад.[3]

У жовтні 1946 відбулася районна комсомольська конференція, в якій взяло участь 56 делегатів від 23 первинних комсомольських організацій.[2]

Під час Другої світової війни в Золотопотіцькому районі нацисти розстріляли 170 осіб, вивезли на примусові роботи до Німеччини 550 хлопців та дівчат, майже повністю знищили єврейське населення (близько 1000 осіб).[1]

Районна влада та інші установи деякий час розташовувалися в замкових приміщеннях.[4]

У районі виходили газети «Вперед» (1945—1962, орган Золотопотіцького РК КП (б) і районної ради депутатів трудящих)[5] та «Колективні лани» (орган політвідділу Золотопотіцької МТС)[6].

Після ліквідації району в грудні 1962 року його населені пункти відійшли до Бучацького району.

Керівники району[2]Редагувати

  • 1945 — голова райради депутатів трудящих — Петренко, секретар — Білявцев, секретар РК КП(б)У — Т. Козуб;
  • 1946 — голова райради депутатів трудящих — Д. Чубей, секретар РК КП(б) У — Т. Козуб, секретар РК ЛКСМ — Ф. Микульський;

Адміністративний поділРедагувати

У 1940—1962 роках існували такі сільські ради:[7]

ПриміткиРедагувати

  1. а б Моспан М., Наливайко О., Ружицький І. Золотий Потік // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 589—592. — ISBN 978-966-457-228-3.
  2. а б в г д За матеріалами газети «Вперед».
  3. Вперед. — 1946. — №54(79) (13 жовт.).
  4. Бойко В. Золотопотіцький замок // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 252. — ISBN 978-966-528-318-8.
  5. Дембіцький Д. «Вперед» // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 121. — ISBN 966-528-197-6.
  6. Мельничук Б., Хаварівський Б. «Колективні лани» // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 295. — ISBN 978-966-528-318-8.
  7. Газета «Вперед» за 1940-ві роки.

ДжерелаРедагувати