Золотий кубок КОНКАКАФ 2013 (англ. 2013 CONCACAF Gold Cup) — 22-ий розіграш чемпіонату КОНКАКАФ (12-ий розіграш під найменуванням Золотий кубок КОНКАКАФ), організований КОНКАКАФ, що відбувся з 7 по 28 липня 2013 року.

Золотий кубок КОНКАКАФ 2013
CONCACAF Championship 2013
Деталі турніру
Господар США США
Дата 7 — 28 липня
Кількість команд 12 (з 1 конфедерації)
Стадіони 13 (13 міст)
Призери
Переможець США США (5-й титул)
Фіналіст Панама Панама
Статистика турніру
Матчів зіграно 25
Голів забито 67 (2.68 за матч)
Глядачів 907 208 (36 288 за матч)
Найкращий бомбардир(и) США Лендон Донован
Панама Габрієль Торрес
США Кріс Вондоловскі (по 5 голів)
Найкращий гравець США Лендон Донован
2011
2015

Турнір проходив у США в 13 містах. Формат турніру залишався старим: 12 учасників були розбиті на три групи по чотири країни. До чвертьфіналів проходили по дві найкращі команди з кожної групи і дві кращих команди, що посіли третє місце.

Фінальний матч пройшов на стадіоні «Солджер Філд» у Чикаго[1], в якому господарі змагань здолали збірну Панами і кваліфікувались на перший Кубок КОНКАКАФ 2015 року, де мала зустрітись з переможцем Золотого кубка КОНКАКАФ 2015 року за право право представляти КОНКАКАФ на Кубку конфедерацій 2017 в Росії[2].

Один з головних грандів турніру збірна Мексики не включила у заявку на Золотий кубок значну частину основних гравців, оскільки вони брали участь у Кубку конфедерацій 2013 в Бразилії, який проходив напередодні. Незважаючи на це мексиканці успішно дісталися до півфіналу, де програли Панамі з рахунком 1:2.

Кваліфікація ред.

 
   Чемпіон
   Фіналіст
   Півфіналісти
   Чвертьфіналісти
   Груповий етап
   Не кваліфікувалися
   Не брали участь
   Не члени КОНКАКАФ
Команда Місце у відборі Участей в турнірі Кращий результат Рейтинг ФІФА
Північна Америка
  Мексика 20 Переможець (1965, 1971, 1977, 1993, 1996, 1998, 2003, 2009, 2011) 20
  США 14 Переможець (1991, 2002, 2005, 2007) 22
  Канада 14 Переможець (1985, 2000) 88
Центральна Америка — 5 команд, по результатам Центральноамериканського кубка 2013
  Коста-Рика 1 17 Переможець (1963, 1969, 1989) 39
  Гондурас 2 17 Переможець (1981) 55
  Сальвадор 3 14 2 місце (1963, 1981), чвертьфінал (2002, 2003, 2011) 94
  Беліз 4 1 Дебют 130
  Панама 5 7 2 місце (2005) 51
Карибські острови — 4 команди, за результатами Карибського кубка 2012
  Куба 1 9 4 місце (1971), чвертьфінал (2003) 82
  Тринідад і Тобаго 2 14 2 місце (1973) 87
  Гаїті 3 12 Переможець (1973) 69
  Мартиніка 4 4 Чвертьфінал (2002)

Учасники були розбиті на три групи по чотири команди в кожній. До чвертьфіналу вийшли дві перші команди з кожної групи, а також дві найкращі команди, що посіли треті місця.

Стадіони ред.

13 стадіонів, які прийматимуть матчі кубка, були оголошені 23 січня 2013 року.[3] Кожна арена мала провести по два матчі, крім стадіону «Солджер-філд», який мав провести одну фінальну гру:

Пасадена Арлінгтон Денвер Маямі-Ґарденс Атланта
«Роуз Боул» «AT&T Стедіум» «Спортс Ауторіті Філд» «Хард Рок Стедіум» «Джорджія Дом»
Місткість: 92,542 Місткість: 80,000 Місткість: 76,125 Місткість: 74,918 Місткість: 71,228
Група A Півфінали Група A Група B Чвертьфінали
         
Балтимор
Сіетл
«M&T Bank Стедіум» «Сенчурі Лінк Філд»
Місткість: 71,008 Місткість: 67,000
Чвертьфінали Група A
 
 
Чикаго Іст-Гартфорд
«Солджер-філд» «Рентшлер Філд»
Місткість: 61,500 Місткість: 40,000
Фінал Група C
   
Гаррісон Х'юстон Портленд Санді
«Ред Булл Арена» «Компасс Стедіум» «Джелд-Вен Філд» «Ріо Тінто Стедіум»
Місткість: 25,189 Місткість: 22,039 Місткість: 20,438 Місткість: 20,213
Група B Група B Група C Група C
       

Арбітри ред.

Головні
Асистенти

Склади команд ред.

Кожна збірна мала зареєструвати команду з 23 гравців, 3 з яких повинні бути воротарями. Будь-яка команда, що вийшла у плей-оф могла замінити до чотирьох гравців в команді після завершення групового етапу. При цьому нові гравці повинні були виходити до попереднього списку з 35 гравців, обраних до початку турніру[4][5].

Груповий етап ред.

КОНКАКАФ оголосив групи, а також розклад матчів турніру 13 березня 2013 року[1][6].

На груповому етапі, якщо дві або більше команд отримали однакову кількість очок (в тому числі серед третіх місць команд у різних групах), місце команд мало визначатися таким чином:[4]

  • Краща різниця м'ячів у всіх матчах групового етапу
  • Більша кількість забитих м'ячів у всіх матчах групи
  • Більша кількість очок, набраних в матчі між командами (застосовується лише до визначення мість в кожній групі)
  • Жеребкування

Для позначення часу використано Північноамериканський східний час (UTC−4)

Група A ред.

Збірна М В Н П ГЗ ГП РГ О
  Панама 3 2 1 0 3 1 +2 7
  Мексика 3 2 0 1 6 3 +3 6
  Мартиніка 3 1 0 2 2 4 −2 3
  Канада 3 0 1 2 0 3 −3 1
7 липня 2013
17:30
Канада   0–1   Мартиніка
Протокол
«Роуз Боул», Пасадена
Глядачів: 56,822
Арбітр:   Маркос Брея
7 липня 2013
20:00
Мексика   1–2   Панама
Протокол

11 липня 2013
20:30
Панама   1–0   Мартиніка
Протокол
«Сенчурі Лінк Філд», Сіетл
Глядачів: 28,354
Арбітр:   Армандо Кастро Ов'єдо

14 липня 2013
15:30
Панама   0–0   Канада
Протокол

Група B ред.

Збірна М В Н П ГЗ ГП РГ О
  Гондурас 3 2 0 1 3 2 +1 6
  Тринідад і Тобаго 3 1 1 1 4 4 0 4
  Сальвадор 3 1 1 1 3 3 0 4
  Гаїті 3 1 0 2 2 3 −1 3
8 липня 2013
21:30
Гаїті   0–2   Гондурас
Протокол
«Ред Булл Арена», Гаррісон
Глядачів: 20,000
Арбітр:   Уго Крус Альварадо

12 липня 2013
19:00
Тринідад і Тобаго   0–2   Гаїті
Протокол
Моріс   16'53'
«Хард Рок Стедіум», Маямі-Ґарденс
Глядачів: 28,713
Арбітр:   Джеффрі Соліс Кальдерон

15 липня 2013
19:00
Сальвадор   1–0   Гаїті
Протокол
«Компасс Стедіум», Х'юстон
Глядачів: 21,783
Арбітр:   Хав'єр Сантос

Група C ред.

Збірна М В Н П ГЗ ГП РГ О
  США 3 3 0 0 11 2 +9 9
  Коста-Рика 3 2 0 1 4 1 +3 6
  Куба 3 1 0 2 5 7 −2 3
  Беліз 3 0 0 3 1 11 −10 0
9 липня 2013
20:30
Коста-Рика   3–0   Куба
Протокол
«Джелд-Вен Філд», Портленд
Глядачів: 18,724
Арбітр:   Ельмер Бонілья
9 липня 2013
23:00
Беліз   1–6   США
Протокол
«Джелд-Вен Філд», Портленд
Глядачів: 18,724
Арбітр:   Ектор Родрігес

13 липня 2013
15:30
США   4–1   Куба
Протокол
13 липня 2013
18:00
Коста-Рика   1–0   Беліз
Ейлі   49' (аг)
Протокол

16 липня 2013
17:30
Куба   4–0   Беліз
Мартінес   38'61'84'
Маркес   90+3'
Протокол
16 липня 2013
20:00
США   1–0   Коста-Рика
Шей   82'
Протокол
«Рентшлер Філд», Іст-Гартфорд
Глядачів: 25,432
Арбітр:   Кортні Кемпбелл

Відбір кращих третіх місць ред.

Команда І
В
Н
П
ЗМ
ПМ
РМ
О
  Сальвадор 3 1 1 1 3 3 0 4
  Куба 3 1 0 2 5 7 −2 3
  Мартиніка 3 1 0 2 2 4 −2 3

Плей-оф ред.

У матчах плей-оф при рівному рахунку в кінці основного часу гри, призначався додатковий час (два тайми по 15 хвилин кожен). У випадку, коли після цього рахунок залишався рівним, призначались післяматчеві пенальті для визначення переможців.

Чвертьфінали Півфінали Фінал
                   
20 липня — Атланта        
   Мексика  1
24 липня — Арлінгтон
   Тринідад і Тобаго  0  
   Мексика  1
20 липня — Атланта
     Панама  2  
   Панама  6
28 липня — Чикаго
   Куба  1  
   Панама  0
21 липня — Балтимор
     США  1
   Гондурас  1
24 липня — Арлінгтон
   Коста-Рика  0  
   Гондурас  1
21 липня — Балтимор
     США  3  
   США  5
   Сальвадор  1  

Чвертьфінали ред.

20 липня 2013
15:30
Панама   6–1   Куба
Протокол



21 липня 2013
19:00
Гондурас   1–0   Коста-Рика
Протокол
«M&T Bank Стедіум», Балтимор
Глядачів: 70,540
Арбітр:   Кортні Кемпбелл

Півфінали ред.

24 липня 2013
19:00
США   3–1   Гондурас
Протокол

24 липня 2013
22:00
Панама   2–1   Мексика
Протокол
«AT&T Стедіум», Арлінгтон
Глядачів: 81,410
Арбітр:   Кортні Кемпбелл

Фінал ред.

28 липня 2013
16:00
США   1–0   Панама
Шей   69'
Протокол

Нагороди ред.

 Золотий кубок КОНКАКАФ 2013 
 
США
5-й титул
Найкращі бомбардири[7]: Найцінніший гравець[8] : Найкращий голкіпер[9]: Нагорода Fair Play:
  Габрієль Торрес
  Кріс Вондоловскі
  Лендон Донован
  Лендон Донован
  Хайме Пенедо[10]
  Панама

Бомбардири ред.

5 м'ячів
4 м'ячі
3 м'ячі
2 м'ячі
1 м'яч
Автоголи

Підсумкова таблиця ред.

Поз Команда І В Н П ГЗ ГП РГ О Результат
1   США (H) 6 6 0 0 20 4 +16 18 Чемпіон
2   Панама 6 4 1 1 11 4 +7 13 Фіналіст
3   Мексика 5 3 0 2 8 5 +3 9 Півфіналісти
4   Гондурас 5 3 0 2 5 5 0 9 Півфіналісти
5   Коста-Рика 4 2 0 2 4 2 +2 6 Вилетіли у
чвертьфіналі
6   Тринідад і Тобаго 4 1 1 2 4 5 −1 4
7   Сальвадор 4 1 1 2 4 8 −4 4
8   Куба 4 1 0 3 6 13 −7 3
9   Гаїті 3 1 0 2 2 3 −1 3 Вилетіли на
груповому етапі
10   Мартиніка 3 1 0 2 2 4 −2 3
11   Канада 3 0 1 2 0 3 −3 1
12   Беліз 3 0 0 3 1 11 −10 0
Оновлено після матчів, зіграних 28 липня 2013. Джерело: [джерело?]
(H) Господар.

Телетранслятори ред.

Примітки ред.

  1. а б Gold Cup groups, schedule unveiled. CONCACAF.com. 13 березня 2013. Архів оригіналу за 16 березня 2013. Процитовано 17 серпня 2017. 
  2. Gold Cup Winner to Qualify to FIFA Confederations Cup™ Playoff Match. CONCACAF.com. 5 квітня 2013. Архів оригіналу за 13 червня 2017. Процитовано 17 серпня 2017. 
  3. CONCACAF Announces 2013 Gold Cup Host Cities and Venues. CONCACAF.com. 23 січня 2013. Архів оригіналу за 26 January 2013. 
  4. а б Regulations in English: CONCACAF Gold Cup 2013. CONCACAF.com. Архів оригіналу за 17 липня 2013. Процитовано 18 серпня 2017. 
  5. Changes to CONCACAF Gold Cup Regulations. CONCACAF.com. 4 квітня 2013. Архів оригіналу за 10 квітня 2013. Процитовано 18 серпня 2017. 
  6. CONCACAF unveils groups and complete schedule for 2013 Gold Cup. mlssoccer.com. 13 березня 2013. Архів оригіналу за 6 вересня 2014. Процитовано 13 березня 2013. 
  7. Three share Golden Boot award. concacaf.com. 28 липня 2013. Архів оригіналу за 1 серпня 2013. Процитовано 29 липня 2013. 
  8. Donovan named Golden Ball winner. concacaf.com. 28 липня 2013. Архів оригіналу за 1 серпня 2013. Процитовано 29 липня 2013. 
  9. Panama’s Penedo captures Golden Glove award. concacaf.com. 28 липня 2013. Архів оригіналу за 1 серпня 2013. Процитовано 29 липня 2013. 
  10. Recibimiento de premios copa oro 2011 "Chicharito" campeon de goleo,. YouTube. tuzzvideos. 28 червня 2011. Архів оригіналу за 15 квітня 2016. Процитовано 1 червня 2021. 
  11. Concacaf Main | CONCACAF Home | CONCACAF Media | Confederation News | Confederation News | Univision Deportes and CONCACAF enter partnership. Concacaf.com. Архів оригіналу за 6 квітня 2013. Процитовано 24 червня 2013. 

Посилання ред.