Золота каска
«Золота каска» (фр. Casque d'or) — французький кінофільм режисера Жака Беккера, який вийшов на екрани в 1952 році.
.svg){kind=small}
Сюжет ред.
Банда на чолі з Феліксом Лека, орудує у кварталі Бельвіль, вирушає в данс-хол в Жуанвіль на береги Марни. Тамтешня повія Марі, прозвана за своє блискуче волосся «Золота каска», свариться зі своїм нинішнім дружком Роланом. В данс-холі з'являється Раймон зі своїм другом дитинства Жоржем Манда, членом банди, який виправився і працює теслею. Небезпечна, руйнівна пристрасть між Марі і Жоржем спалахує на тлі суперництва і заздрості в банді.
В ролях ред.
- Симона Синьйоре — Марі «Золота каска»
- Серж Реджані — Жорж Манда
- Клод Дофен — Фелікс Лека
- Раймон Бюсьєр — Раймон
- Вільям Сабатье — Ролан Дюпюї
- Гастон Модо — Данар
- Поль Барж — інспектор Джуліані
- Одетта Барансей — матінка Ежені
Нагороди та номінації ред.
- 1953 — премія BAFTA найкращій іноземній акторці (Симона Синьйоре), а також номінація в категорії «найкращий фільм».
- 1956 — премія «Срібна стрічка» Італійського національного синдикату кіножурналістів за найкращу режисуру зарубіжного фільму (Жак Беккер).
Створення та особливості ред.
Сюжет фільму оснований на реальній історії, знайденої режисером Жаком Беккером в судових звітах за той період, до якого належить оповідання (XIX і XX століття). Реальний прототип Марі «Золота каска» — Амелі Еллі[fr]. Знімання фільму проводили восени 1951 року на студії в Бійанкуре, а також в Анні-сюр-Марн. Прем'єра відбулася 16 квітня 1952 року.
Відразу після виходу стрічка була прохолодно прийнята французькою критикою, однак у Британії її високо оцінили за візуальний стиль, передачу атмосфери епохи та прекрасну гру акторів. Нині «Золота каска» є однією з визнаних вершин у творчості Беккера. Кримінальний і напівкримінальний світ дрібних злочинців і повій показаний у фільмі без романтизації, однак в цьому світі є місце справжній любові і дружбі. Ці емоції відтворюються насамперед в центральних для картини взаєминах між героями Симони Синьйори і Сержа Реджані. Попри сумний фінал, фільм не створює відчуття песимізму: в останніх кадрах герої знову танцюють, як у день їхньої першої зустрічі, що стає символом вічності справжньої любові. «У своїй роботі, — писав Беккер, — я не хочу доводити нічого іншого, крім того, що життя сильніше всього іншого».[5]
Примітки ред.
- ↑ а б в http://www.imdb.com/title/tt0043386/
- ↑ а б в г д е ж http://www.filmaffinity.com/es/film519830.html
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р http://www.cinematografo.it/cinedatabase/film/casco-d-oro/3905/
- ↑ а б в г http://www.allocine.fr/film/fichefilm_gen_cfilm=1103.html
- ↑ P. Kemp. Casque d'or // International Dictionary of Films and Filmmakers. — Vol. 1. — 4th ed. — St. James Press, 2001. — P. 210—211.
Посилання ред.
- «Золотая каска» на сайті IMDb (англ.) (англ.)
- Золотая каска на сайті AllMovie (англ.)(англ.)
