Золота карета (фільм, 1952)

Додаткові характеристики
Формат плівки	35 мм
Співвідношення	1,33 : 1
Колір	кольоровий (Technicolor)
Звук	моно

Золота карета;
фр. Le Carrosse d'or
	Оригінальний французький постер до фільму
Жанр	драмедія
Режисер	Жан Ренуар
Продюсер	Франческо Алліата
Сценаристи	Жан Ренуар; Ренцо Авенцо; Джуліо Маккі; Джек Керкленд; Жинетт Дуанель;
На основі	«Карета святих дарів» Проспера Меріме
У головних ; ролях	Анна Маньяні ; Дункан Ламонт ; Одоардо Спадаро
Оператори	Клод Ренуар, Роналд Гілл
Композитор	Антоніо Вівальді
Музика	Антоніо Вівальді
Художник	Mario Chiarid
Кінокомпанія	• Delphinus; • Hoche Productions; • Panaria Film;
Дистриб'ютор	Netflix
Тривалість	103 хв.
Мова	англійська, французька, італійська
Країна	Франція; Італія
Рік	1952
Дата виходу	: 3 грудня 1952; : 27 лютого 1953
IMDb	ID 0044487
Рейтинг	IMDb:

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Золота карета (значення).

«Золота карета» (фр. Le Carrosse d'or, італ. La carrozza d'oro) — франко-італійський драмедійний фільм 1952 року, поставлений режисером Жаном Ренуаром за мотивами п'єси Проспера Меріме «Карета святих дарів» (фр. Le carrosse du Saint-Sacrement). Фільм існує в трьох версіях: англійській, французькій та італійській.

Сюжет ред.

XVIII століття. Трупа комедіантів дає виставу в іспанській колонії в Південній Америці. До зірки трупи Камілли, яка грає роль Коломбіни, одночасно залицяються три чоловіки: віце-король, який дарує їй чудову золоту карету, ризикуючи при цьому бути позбавленим влади знаттю з дозволу архієпископа; молодий іспанський офіцер Феліпе, з яким вона познайомилася на кораблі (він вирушить битися з індіанцями і там, далеко від цивілізації, відкриє для себе новий світ, куди покличе Каміллу); і, нарешті, мускулистий та самозакоханий тореадор Рамон, який пропонує Каміллі розділити з ним славу й усі задоволення. Через Каміллу король трохи не втрачає трон; офіцер і Рамон б'ються на дуелі та потрапляють під арешт. Щоб усіх примирити, Камілла дарує карету архієпископові, щоб той міг швидше доставляти до вмираючих церковні дари. Камілла розуміє, що її справжнє життя — не в коханні, де вона ніяк не може зробити правильний вибір, а на сцені, де вона щедро обдарована усім.

У ролях ред.


• Анна Маньяні	…	Камілла / Коломбіна
• Дункан Ламонт	…	віце-король Фердинанд
• Одоардо Спадаро	…	дон Антоніо
• Ріккардо Ріолі	…	Рамон
• Пол Кембл	…	Феліне Ак'єрре
• Пала Фйореллі	…	Ізабелла
• Джордж Гіггінз	…	Мартінес
• Ральф Труман	…	герцог де Кастро
• Джизелла Метьюз	…	маркіза Ірена Альтамірано
• Раф Де Ла Торре	…	прокурор
• Єлена Альтієрі	…	герцогиня де Кастро
• Жан Дебюкур	…	єпископ Кармоль

Знімальна група ред.

Автор сценарію — Жан Ренуар, Ренцо Авенцо, Джуліо Маккі, Джек Керкленд, Жинетт Дуанель за мотивами п'єси Проспера Меріме "Карета святих дарів" (фр. Le сагrosse du Saint-Sacrement, 1829)
Режисер-постановник — Жан Ренуар
Продюсер — Франческо Алліата
Асоційований продюсер — Ренцо Авенцо
Оператор — Клод Ренуар, Роналд Гілл
Музика — Антоніо Вівальді
- аранжування Джино Маринуцці
Монтаж — Девід Гокінс
Художник-постановник — Маріо К'ярі
Художник з костюмів — Марія Де Маттеї
Художник-декоратор — Джино Брозіо

Нагороди та номінації ред.

Список нагород та номінацій^[1]
Кінофестиваль/Кінопремія	Рік	Категорія	Номінант(и)	Результат	Дж
Італійський національний синдикат кіножурналістів	1953	«Срібна стрічка» за найкращий дизайн костюмів	Марія Де Маттеї	Перемога

Критика ред.

Кінорежисер Франсуа Трюффо, який вважає Жана Ренуара «найбільшим кінематографістом», вважає «Золоту карету» ключовим фільмом у творчій кар'єрі Ренуара. Він бачить цей фільм «найблагороднішим і найвишуканішим з усіх ним знятих», який об'єднує «спонтанність та винахідливість довоєнного Ренуара» та «строгість американського Ренуара».^[2]

Французький кінокритик Жак Лурселль розцінює фільм, як «абсолютний шедевр Ренуара», називаючи його «найцивілізованішим і європейським з усіх його фільмів». На думку Лурселля: «„Золота карета“ — синтез образотворчого і драматичного мистецтв, музики і особистої сповіді — один з тих рідкісних фільмів, які примушують повірити в перевагу кінематографу над іншими видами мистецтва».^[3]

Примітки ред.

↑ Нагороди та номінації фільму Золота карета на сайті IMDb (англ.)
↑ Truffaut François. Un Festival Jean Renoir // Les Films de ma vie. — Flammarion.
↑ Жак Лурселль, 2009, с. 419.

Джерела ред.

Лурселль, Жак. Le carrosse d'or / Золотая карета // Авторская энциклопедия фильмов. — СПб. : Rosebud Publishing, 2009. — Т. 1. — С. 418—419. — 3000 прим. — ISBN 978-5-904175-02-3.(рос.)

Посилання ред.

Золота карета на сайті IMDb (англ.) (станом на 15.04.2018)

[1] Нагороди та номінації фільму Золота карета на сайті IMDb (англ.)

[2] Truffaut François. Un Festival Jean Renoir // Les Films de ma vie. — Flammarion.

[FOOTNOTE''Жак_Лурселль''2009419-3] Жак Лурселль, 2009, с. 419.

[1]

[2]

[3]