Плодоріжка пірамідальна

вид рослин
(Перенаправлено з Зозулинець гостроверхий)

Плодоріжка пірамідальна, зозулинець гостроверхий[1] (Anacamptis pyramidalis) — рідкісна багаторічна трав'яниста рослина. Монотипний середземноморсько-західноазійський вид на півночі межі ареалу. Охоронний статус — II категорія. Належить до родини зозулинцеві (Orchidaceae).

Анакамптис пірамідальний
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Зозулинцеві (Orchidaceae)
Рід: Плодоріжка (Anacamptis)
Вид:
Анакамптис пірамідальний (A. pyramidalis)
Біноміальна назва
Anacamptis pyramidalis

Загальна характеристика ред.

Багаторічна трав'яниста рослина заввишки до 65 см.

Бульби цілісні, майже кулясті.

Стебло з прямостоячими лінійними або вузьколанцетними листками.

Суцвіття колосоподібне, багатоквіткове, густе, пірамідальне або яйцеподібне.

Квітки невеликі, пурпурово-червоні або рожеві.

Цвіте у травні — червні. Розмножується насінням, у культурі — ризореституційним способом. Перший надземний листок розвивається на 5-му році життя, зацвітає на 7-8-му.

Посухо- і морозостійкий вид. Геліофіт і сціогеліофіт. Мезоксерофіт.

Поширення ред.

Зростає на території України у західному лісостепі, Криму. Вид поширений також у Центральній i Атлантичній Європі, Середземномор'ї, Малій та Західній Азії.

Зростає у світлих лісах, на галявинах та узліссях. На території Тернопільської області трапляється тільки в Бережанському районі.

Чисельність ред.

У Криму популяції виду розвинені і трапляються досить часто, в інших місцях поширення — нечисленні, представлені переважно поодинокими рослинами. Кількість популяцій поступово зменшується. Причини зміни чисельності — зривання квітів на букети, викопування цибулин як лікарської сировини, викошування луків.

Заходи охорони ред.

Занесена до «Червоної книги України» (1996). Охороняється в Криму у природних заповідниках Мис Мартьян, Карадазькому та Ялтинському гірсько-лісовому, на території пам'ятки природи місцевого значення Канакя.

Також занесений до Червоних книг:[2]

Вирощується у Національному ботанічному саду імені Миколи Гришка НАН України (Київ).

Випробувано в культурі в ботанічних садах Ленінграда й Сухумі.

Примітки ред.

Література ред.