Злоцьке
Злоцьке (пол. Złockie) — село в Польщі, на Лемківщині, у гміні Мушина Новосондецького повіту Малопольського воєводства. Населення — 912 осіб (2011[1]).
Село
 Координати 49°22′ пн. ш. 20°54′ сх. д. / 49.367° пн. ш. 20.900° сх. д.Координати: 49°22′ пн. ш. 20°54′ сх. д. / 49.367° пн. ш. 20.900° сх. д.
|
Розташування ред.
Село розміщене на південних схилах хребта Яворини.
Географія ред.
Селом протікає річка Злоцький Потік.
Історія ред.
Село Злоцьке відоме з XVI ст. Документальні свідчення XVI ст. про русинське (українське) населення Лемківщини польські історики безпідставно трактують як «волоську колонізацію» через закріпачення українців із застосуванням волоського права.
З листопада 1918 по січень 1920 село входило до складу Лемківської Республіки. В селі була москвофільська читальня імені Качковського.
До середини XX ст. в селі переважало лемківсько-українське населення. У 1939 році з 750 жителів села — 720 українців, 25 поляків і 5 євреїв.[2] До 1945 р. в селі була греко-католицька парафія Мушинського деканату (до неї належала також дочірні церкви в Щавнику і Ястрябику), метрики велися з 1784 р.[3]
Після Другої світової війни Лемківщина, попри сподівання лемків на входження в УРСР, була віддана Польщі, а корінне українське населення примусово-добровільно вивозилося в СРСР. Згодом, у період між 1945 і 1947 роками, у цьому районі тривала боротьба між підрозділами УПА та радянськими військами. Ті, хто вижив, 1947 року під час Операції Вісла були ув'язнені в концтаборі Явожно або депортовані на понімецькі землі Польщі[4].
У 1975—1998 роках село належало до Новосондецького воєводства.
Пам'ятки ред.
В селі збереглася церква святого Димитрія з 1872 року, в 1951 році перетворена на костел. У церкві збереглись іконостас, два вівтарі, поліхромний розпис з XIX ст. Також є перенесене з попередньої церкви XVIII ст. розп'яття. Додаткової ваги пам'ятці надають сторічні липи (пам'ятки природи), які оточують церкву, одна з них визнана пам'яткою природи. Поряд є греко-католицький цвинтар з XIX ст., оточений кам'яним муром.
Також у селі збереглася дерев'яна лемківська комора XIX ст.
Демографія ред.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 450 | 105 | 303 | 42 |
| Жінки | 462 | 88 | 290 | 84 |
| Разом | 912 | 193 | 593 | 126 |
Примітки ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Злоцьке
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 55 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
- ↑ Шематизм греко-католицького духовенства апостольської Адміністрації Лемківщини, с. 90-91 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 24 червня 2016.
- ↑ Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 16 червня 2017.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
.
Джерела ред.
- Złockie // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 627. (пол.) — S. 627. (пол.)
|
Це незавершена стаття про Малопольське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |