Зета (річка)

річка в Чорногорії

Зета (чорн. Zeta, серб. Зета; zêta) — річка в Чорногорії довжиною 86 км, права і найбільша притока річки Морача. Бере початок від карстового джерела[de] на схилах гори Vojnik біля міста Никшич на заході країни, протікає на південний схід до столиці Подгориці, на північ від якої впадає в річку Морача.

Зета
42°40′55″ пн. ш. 19°00′16″ сх. д. / 42.68194444447177460° пн. ш. 19.00444444447177972° сх. д. / 42.68194444447177460; 19.00444444447177972
Витік Vojnikd
• координати 42°40′55″ пн. ш. 19°00′16″ сх. д. / 42.68194444447177460° пн. ш. 19.00444444447177972° сх. д. / 42.68194444447177460; 19.00444444447177972
Гирло Морача
• координати 42°27′52″ пн. ш. 19°15′40″ сх. д. / 42.46444444447177347° пн. ш. 19.26111111113877783° сх. д. / 42.46444444447177347; 19.26111111113877783
Басейн басейн Адріатичного моряd
Країни:  Чорногорія
Довжина 86 км
Площа басейну: 1547 км²[1]
Перетин: Carev mostd
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

На річці побудована ГЕС Перучица (Perućica) потужністю 307 МВт.

Географія ред.

Долина річки Зета має назву Бєлопавличі. Річка тече через місто Даниловград. Рівнина є родючою і тому важлива для сільського господарства переважно гірської країни. Це завжди мало велике стратегічне значення; римляни проклали тут бруковану дорогу та кілька поселень. На узбережжі Зети, недалеко від її впадіння до Морачі, розташовані руїни стародавнього міста Діоклея (столиця князівства Дукля, або Діоклея).

Серед мостів, що перетинають Зету, — Царьов міст[ru], названий на честь російського імператора Олександра III. Поблизу цього моста і міста Никшич на південному узбережжі Зети знаходиться старовинний замок Пандуріца[ru].

Долиною Зети проходять автомобільна дорога та Залізнична лінія Никшич — Подгориця[de].

Історія ред.

Князівство Зета, яке вважається ядром пізнішої держави Чорногорія, завдячує своєю назвою річці. Обличчя також було названо на честь річки чи колишнього князівства за часів Королівства Югославія.

Примітки ред.

Література ред.

  • Мала енциклопедија Просвета (вид. 3) (Београд: Просвета). 1985. ISBN 978-86-07-00001-2. 
  • Марковић, Јован Ђ. (1990). Енциклопедијски географски лексикон Југославије. Сарајево: Свјетлост. ISBN 978-86-01-02651-3.