Земля Бранковича (серб. Земља Бранковића) або Вукова земля (серб. Вукова земља) або Область Бранковича (серб. Област Бранковића) — одна з держав, що виникли після розпаду Сербського царства у 1371 році зі смертю його правителя, царя Стефана Уроша V. Єдиним правителем держави був Вук Бранкович, син севастократора Бранко Младеновича. Через шлюб з дочкою царя Лазаря Вук отримав під управління більшу частину Косова. Пізніше їм були приєднані землі Рашки, Полімя і Метохії. Найважливішими містами держави були Приштина, Прізрен, Печ, Скоп'є, Рас та інші[1].

Земља Бранковића
Земля Бранковича
Сербська імперія
1371 – 1412 Сербський деспотат
Сербія: історичні кордони на карті
Сербія: історичні кордони на карті
Земля Бранковича
СтолицяПриштина
МовиДавньо сербська, Староцерковнослов'янська.
РелігіїСербська православна церква
Форма правлінняМонархія
Князь 
• 1371–1396
Вук Бранкович
• 1396-1412
Юрій Бранкович
Історичний періодСередньовіччя
• Відійшло від Сербська імперія (1345-1371)
1371
1412
Населення
ВалютаСербський перпер
Попередник
Наступник
Сербська імперія
Сербський деспотат

Джерела

ред.
  1. M. Ćirković, Vuk Tošić, The Serbs,Wiley-Blackwell, 2004,p.79

Література

ред.
Історія Сербії