Земес мате (латис. Zemes māte — мати землі) — богиня землі в латиській міфології[1]. Аналогією їй виступає литовська богиня землі Жеміна (лит. Žemyna).

Етнограф П. П. Шмідт вважав Земес-мате однією з найголовніших латиських богинь, яка в парі з Дієвасом становила типову індоєвропейську пару мати-землі й батька-неба[2].

Матвій Преторії описав ритуал žemyneliauti, що справлявся на весіллях, після збору врожаю або під час весняного свята, перед виїздом орача в поле і вигоном худоби. Окропив ґрунт зі словами «Дорога Земле, ти даєш мені, і я даю тобі», голова дому випивав кухоль пива і клав в борозну хліб[1]. На рубежі XVIII—XIX століть Август Вільгельм Хупель відзначав, що богині землі в відведених місцях приносили в жертву молоко, масло, вовну, гроші, а 23 квітня — чорного півня[2].

ПриміткиРедагувати

  1. а б Иванов В. В., Топоров В. Н. Балтийская мифология / Е. М. Мелетинский. — Мифологический словарь. — М. : Советская энциклопедия, 1980. — 736 с. — ISBN 5-85270-068-1.
  2. а б BĚTÁKOVÁ, Marta Eva; BLÁŽEK, Václav. Encyklopedie baltské mytologie. — Прага : Libri. — С. 213-215. — ISBN 978-80-7277-505-7.

Див. такожРедагувати