Відкрити головне меню

Звернення до бідності

Ілюстрація Гюстава Доре до притчі "Про багача і Лазаря".

Звернення до бідності, або бідність як аргумент (лат. Argumentum ad lazarum, дослівно: «звернення до Лазаря») — логічна хиба висновку про правильність якогось твердження лише на підставі того, що особа, яка її висловлює, є бідною (або неправильність твердження — тому що ця особа є багатою). Сенс фрази полягає у трактуванні бідності як критерію правильності, (ті, хто бідніші, імовірніше, мають рацію; за бідняками правда) [1]. Латинська назва сентенції походить від імені Лазаря — убогого жебрака у з Притчі про багача і Лазаря, який отримує свою нагороду лише в загробному житті[2].
Argumentum ad lazarum сьогодні часто використовується у вигляді твердження «Бідний, але чесний». Протилежним за змістом є звернення до гаманця (лат. Argumentum ad crumenam).

Приклади використанняРедагувати

Ченці відмовляються від матеріальних благ. Вони повинні якось досягати просвітління.[3]
Все, що вам потрібно знати про громадянську війну в цій країні це те, що повстанці жили в землянках, у той час як генерал, який посилав війська проти них, розкошував у кондиційованому офісі.[3]
Монахи, швидше за все, мають розуміння сенсу життя, позаяк вони відмовилися від багатства, що відволікає.[4]
А. А. є бідною некомерційною організацією, тому вона повинна бути доброю організацією[5]

Яскравим прикладом використання цієї логічної хиби в сучасному політичному житті є звернення Джона Маккейна і Сари Пейлін до образу "Водопровідника Джо"під час кампанії президентських виборів у США 2008 року :Водопровідник Джо належить до нижнього середнього класу. Таким чином, його погляди правильнші, ніж погляди еліти.[3]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати