Збігнев Олесницький
Збі́гнев Олесни́цький (пол. Zbigniew Oleśnicki; 5 грудня 1389, Сенно — 1 квітня 1455, Сандомир) — польський релігійний діяч, єпископ краківський (1423–1455), кардинал корони, перший кардинал польського походження (з 1449 року). Регент Польського королівства (1434–1447), впливовий державний діяч та дипломат.
| Збігнев Олесницький | |
|---|---|
| пол. Zbigniew Oleśnicki | |
 | |
| Псевдо | Zbigniew z Oleśnicy |
| Народився |
5 грудня 1389 Сєнно,  Королівство Польське |
| Помер |
1 квітня 1455 (65 років) Сандомир, Королівство Польське |
| Поховання | катедра святих Станіслава і Вацлава |
| Країна |
 Королівство Польське |
| Національність | поляк |
| Діяльність | дипломат, католицький священник, католицький єпископ |
| Alma mater | Ягеллонський університет |
| Учасник | Велика війна 1409-1411 |
| Титул |
єпископ краківський, титулярний кардинал Санта Пріска |
| Посада | кардинал[1], bishop of Krakowd і кардинал-священник |
| Термін | 1423–1455 |
| Конфесія | католицизм |
| Рід | Олесницькі гербу Дембно[d] |
| Батько | Ян з Олесниці |
| Мати | Доброхна з Рожнова[2] |
| Брати, сестри | Ян Ґловач-Олешніцький |
 кардинальський герб З. Олесницького Дембно | |
Життєпис ред.
Народився 5 грудня 1389 року в Сєнно (нині — Мазовецьке воєводство). Походив з польського шляхетського роду гербу Дембно з Олесниці.
За повідомленнями Яна Длугоша[3], брав участь у Грюнвальдській битві, де врятував життя королю Владиславу ІІ Ягайлу, закривши його щитом.
По закінченні Краківської Академії почав працювати у королівській канцелярії секретарем; став членом королівської таємної ради. 1412 року був висвячений в сан священика. 18 грудня 1423 року був висвячений на капелана,[джерело?] наступного дня на краківського єпископа. У 1433 році був делегатом на Базельському соборі.
Проявив себе вправним політиком і дипломатом, який підтримував інтереси церкви та шляхти на противагу королю. У березні 1430 року за його участі була заключена польсько-угорська унія, а в 1440 році він домігся обмеження королівської влади в обмін на визнання магнатами Владислава III спадкоємцем престолу.
1449 року Римський Папа Євгеній IV призначив його кардиналом, — Олесницький став першим ієрархом польського походження, який прийняв цей титул.
Після загибелі 1444 року короля Владислава III здійснював значний вплив на політичне життя в країні. До початку правління Казимира IV Ягеллончика фактично зосередив владу в країні у своїх руках.
Батько відомого астронома Миколая Коперника Ніколас у серпні 1454 був посередником між кардиналом Збіґнєвом Олесницьким та великими пруськими містами у справі сплати позики на проведення війни[4].
Був рішучим противником поширення гуситського руху на територію Польщі; для придушення руху гуситів закликав до Кракова проповідника Йоана Капістрана та францисканців. Єпископ сприяв створенню релігійних братств та розвитку освіти, зокрема, в Краківському університеті, пропагував культ святого Станіслава. 4 травня 1439 року його війська виграли битву проти конфедерації польських гуситів на чолі зі Спитком з Мельштина.
Помер 1 квітня 1455 року. Похований у кафедральному соборі святих Станіслава і Вацлава на Вавелі.
У літературі ред.
Негативний персонаж роману «Сумерк» Юліана Опільського.[5]
Примітки ред.
- ↑ Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
- ↑ Oleśniccy (01) [Архівовано 2013-11-11 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Длугош Я. Грюнвальдская битва [Архівовано 2012-07-10 у Wayback Machine.]. — М. : Изд. АН СССР, 1962. (рос.)
- ↑ Dobrzycki J., Hajdukiewicz L. Kopernik Mikołaj (1473—1543) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1968. — T. XIV/1, zeszyt 60. — S. 4. (пол.)
- ↑ Опільський Юліан. Сумерк // Темні віки. — К. : Україна, 1993. — С. 169—180. — ISBN 5-319-01070-2.
Джерела ред.
- Zbigniew Oleśnicki. Encyclopædia Britannica [Архівовано 30 липня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- Zbigniew Oleśnicki. Dziedzictwo.ekai.pl [Архівовано 27 травня 2011 у Wayback Machine.] (пол.)
- Збигнев Олесницкий. Биография на People.su [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання ред.
- Oleśniccy (01) (пол.)