Збірна Катару з хокею із шайбою

Збірна Катару з хокею із шайбою — національна чоловіча збірна команда Катару, яка представляє країну на міжнародних змаганнях з хокею. Функціонування команди забезпечується Федерацією хокею Катару, яка є членом ІІХФ.

Збірна Катару з хокею із шайбою
Емблема збірної/федерації
Прапор Катару
Федерація Федерація хокею Катару
Головний тренер Філіппіни Джон Галган
Код ІІХФ QAT
Кольори команди          
Перша міжнародна гра

 Оман 2 – 1 Катар Катар

(Доха, Катар; 28 лютого, 2014)
Найбільша перемога

 Катар 7 – 2 Оман Оман

(Ель-Кувейт, Кувейт; 12 червня, 2014)
Найбільша поразка

 Об'єднані Арабські Емірати 7 – 1 Катар Катар (Ель-Кувейт, Кувейт; 6 червня, 2014)
 Оман 9 – 3 Катар Катар

(Ель-Кувейт, Кувейт; 9 червня, 2014)
Азійський Кубок Виклику з хокею із шайбою
Виступів 1
Найвище досягнення (2014)
Міжнародна статистика (В-П-Н)
2–5–0

Історія ред.

Хокей як вид спорту не дуже популярний у Катарі, за участі Катарського Олімпійського комітету була організована збірна з хокею із шайбою, основу якої склали катарці та вихідці катарського походження з Великої Британії та Канади.[1] Збірна Катару планувала взяти участь у Зимових Азійських іграх-2011 в Казахстані, але в останній момент відмовилася. У Катарі є дві ковзанки («Віллджіо Малл» та «Сіті Центр Малл»), існує хокейна ліга (яка складається з шести команд).

18 травня 2012 року Катар став офіційно членом ІІХФ.[2]

Свою першу гру зіграли проти збірної Омана (програли 1:2). У 2014 році брали участь в чемпіонаті арабських країн з хокею. З п'яти проведених матчах у чотирьох програли, а в одному здобули перемогу над збірною Омана 7:2 та стали бронзовими призерами.

Статистика зустрічей на міжнародній арені ред.

Станом на 12 червня 2014 року.

Команда І В Н П Ш
  Бахрейн 1 1 0 0 3 : 0
  Кувейт 1 0 0 1 5 : 10
  Оман 3 1 0 2 11 : 13
  Об'єднані Арабські Емірати 2 0 0 1 3 : 13

Примітки ред.

  1. Qatar Ice Hockey Championship [Архівовано 10 листопада 2014 у Wayback Machine.] at flickr.com
  2. Welcome Jamaica & Qatar. iihf.com. 18 травня 2012. Архів оригіналу за 11 вересня 2012. Процитовано 10 листопада 2014.

Посилання ред.