Оружейна палата або Збройова палата (рос. Оружейная палата) — найстаріший в Росії державний музей декоративно-ужиткового мистецтва.

Оружейна палата
Зображення
Дата створення / заснування 1806
Держава Flag of Russia.svg Росія
Адміністративна одиниця Москва
Місце розташування
Власник Уряд Російської Федерації
Архітектор Тон Костянтин Андрійович
Архітектурний стиль неовізантійська архітектура і Псевдоруський стиль
Дата офіційного відкриття 1581
Статус спадщини об'єкт культурної спадщини Росіїd
Офіційний сайт kreml.ru/en/main/kremlin/buildings/Orugeynaya_Palata
Сторінка інституції на Вікісховищі Kremlin Armoury
CMNS: Оружейна палата у Вікісховищі

Координати: 55°44′58″ пн. ш. 37°36′48″ сх. д. / 55.74957777780577572° пн. ш. 37.61341111113877389° сх. д. / 55.74957777780577572; 37.61341111113877389

РозташуванняРедагувати

Оружейна палата розташована в Москві на території Кремля в будинку, який був зведений у 1851 році за проектом архітектора Костянтина Тона.

ЕкспонатиРедагувати

Оружейна палата має велику колекцію старовинної зброї XIII — XVIII століть, колекції золотого і срібного посуду, тканин і одягу XIV — XIX століть, дари іноземних послів, речі царського і князівського побуту, ювелірні вироби.

В Оружейній палаті також експонуються роботи російських зброярів: Василя Карцева, Григорія Вяткіна та інших, золотарів: Івана Попова, Гаврили Овдокимова та інших.

Московська Оружейна палата зберігає чимало речей, пов'язаних з діяльністю українських гетьманів, зокрема гармата «Лев» 1705 р., створена Карпом Балашевичем коштом Івана Мазепи. Гармата стоїть перед будинком Оружейної палати неподалік Троїцької брами Кремля.

ІсторіяРедагувати

Вперше Оружейна палата згадується 1547 року в літописах як сховище зброї. У 1640 до оружейної палати увійшла іконописна, а в 1683 — живописна палати. З другої половини XVII століття тут стали навчати художнім ремеслам і живопису. В ній працювали живописці: Симон Ушаков, Йосип Владимиров та інші, гравери: Леонтій Бунін, Олексій Зубов, Афанасій Трухменський.

На початку XVIII століття живописну школу закрили, а майстрів переведели до Петербурга. В 1720 Оружейну палату об'єднали з іншими царськими майстернями Кремля. 10 березня 1806 р. російський імператор Олександр I видав Указ «О правилахъ управленія и сохраненія въ порядкѣ и цѣлости въ Мастерской и Оружейной палатѣ цѣнностей» за яким Оружейна палата отримала статус музею. Розробкою концепції, формуванням штату та проведенням основних заходів з утворення музею керував дійсний таємний радник Петро Степанович Валуєв. В 1962 колишні Патріарші палати було перетворено на філіал Оружейної палати. В них відкрили Музей ужиткового мистецтва і побуту XVII століття.

ДжерелаРедагувати