Відкрити головне меню

Корейська народна армія (кор. 조선 인민군 — Чосон інмінгун) — армія Корейської Народно-Демократичної Республіки. До складу КНА входять: Сухопутні війська, Військово-повітряні та протиповітряні сили, Військово-морські сили, а також з 2012 — Стратегічні ракетні війська. Загальна чисельність кадрових військовослужбовців в армії становить, за різними оцінками, від 850 до 1200 тисяч осіб. У резерві налічується близько 4 000 000 осіб. Переважна частина військ розташована в районі Демілітаризованій зоні на кордоні з Південною Кореєю. Оскільки після закінчення Корейської війни в 1953 країна знаходиться в стані тимчасового перемир'я, збройні сили знаходяться в постійній бойовій готовності, періодично проводячи різного роду дрібні операції проти супротивників КНДР. Однак у березні 2013 року Верховний Головнокомандувач Корейської народної армії Кім Чен Ин заявив, що розірвав усі угоди про ненапад, укладені з Південною Кореєю, а також анулював договір про денуклеаризацію півострова через наростаючий конфлікт з Південною Кореєю і США.

Flag of the Korean People's Army Ground Force.svg
Прапор КНА
Країна Flag of North Korea.svg Корейська Народно-Демократична Республіка
Належність Державний Комітет Оборони КНДР
Вид Озброєні сили
Війни/битви Корейська війна, малі сутички з армією Південної Кореї та США
Командування
Поточний
командувач
Кім Чен Ин

Commons-logo.svg Медіафайли на Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

В КНДР історію існування Корейської народної армії відраховують від створення антияпонської народної партизанської армії (АНПА), створеної 25 квітня 1932[1] на базі партизанських загонів корейських комуністів, які боролися проти японських окупантів на території Маньчжурії, де проживало понад 1 млн корейців, і в північних районах Кореї.

Північнокорейці стверджують, що в 1934 вона була перетворена в Корейську народно-революційну армію (КНРА)[2]. Згідно північнокорейської історіографії, КНРА у взаємодії з китайськими народно-революційними силами провела на північному сході Китаю ряд операцій проти японських окупантів[3]. Одним з командирів КНРА, згідно з північнокорейської історіографії, був Кім Ір Сен. У Північній Кореї заявляють, що в 1945 вона брала участь спільно з військами Радянської Армії в боях проти «імперіалістичної Японії».

Історик А. Ланьков заперечує саме існування КНРА, відносячи всю діяльність антияпонських партизан у Манчжурії в період 19321941 років на рахунок антияпонсьої народної партизанської армії.[4].

Файл:KVA Shenyan.jpg
Корейська армія в Шеньяні

З іншого боку, в 1939 році в Яньані, Китай, був сформований Корпус Корейських Добровольців під командуванням Кім Му Чжона і Кім Ду Бона, який мав до 1945 року чисельність до 1000 багнетів. Після поразки Японії корпус об'єднався з частинами китайських комуністів у Манчжурії і до вересня 1945 року поповнив свою чисельність до 2500 осіб (за рахунок корейців Манчжурії та північній Кореї. Однак розпочата в жовтні 1945 року спроба організованого проходу корпусу в Корею була негативно зустрінута радянською владою[5].

На початку 1946 року Тимчасовий народний комітет Північної Кореї став створювати перші регулярні військові частини. Перші частини комплектувалися на основі принципу добровільності. У середині 1946 року була сформована одна піхотна бригада і дві школи з підготовки командного та політичного складу для армії[6].

В 19471949 роках остаточно сформувалася Корейська народна армія. Були додатково сформовані піхотна дивізія, окрема танкова бригада, окремі артилерійський, зенітний-артилерійський та інженерний полки, полк зв'язку; почалося формування ВПС та ВМС. До складу КНА були включені 5-а і 6-а корейські піхотні дивізії, які у складі Народно-визвольної армії Китаю брали участь у Громадянській війні в Китаї.

У першій половині 1950 року, у зв'язку з напруженістю у відносинах з Південною Кореєю, було закінчено переформування армії КНДР. Загальна її чисельність разом з військами Міністерства внутрішніх справ до початку війни становила 188 тис. осіб:

  • Сухопутні війська (чисельністю в 175 тис. осіб) мали у своєму складі 10 піхотних дивізій (1, 2, 3, 4, 5, 6, 10, 12, 13, 15-та), з них 4 (1-ша, 10-та, 13-та, 14-та) в стадії формування, 105-у танкову бригаду, 1 мотоциклетний полк та інші підрозділи. на озброєнні сухопутних військ перебували 258 танків і 1600 гармат та мінометів[7].
  • ВПС (2829 осіб) складалися з однієї авіадивізії і 239 літаків (93 штурмовика Іл-10, 79 винищувачів Як-9, 67 спеціальних літаки).
  • ВМФ (10 307 осіб) мали в своєму складі 4 дивізіони кораблів.

Керівництво збройними силами здійснювалося Міністерством оборони через Генеральний штаб і командувачів видами збройних сил і родів військ.

25 червня 1950 року КНА вторглася в Південну Корею. Під час Корейської війни (1950 — 1953) КНА перетворилася на кадрову армію. 481 воїну було присвоєно звання Героя КНДР, понад 718 тис. осіб було нагороджено орденами та медалями. Втрати під час війни склали понад півмільйона людей[8]. 8 лютого довгий час відзначався в КНДР як день КНА.

Сучасний станРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Революція. RU:: 15 квітня 2007 р. — 95 років з дня народження товариша Кім Ір Сена і 75 років створення Корейської Народної Армії. Спецвипуск газети «Революція»
  2. История второй мировой войны 1939 — 1945 гг. Архів оригіналу за 24 серпень 2007. Процитовано 16 листопад 2014. 
  3. Большая советская энциклопедия/Корея
  4. "Офіційна північнокорейська історіографія стверджує, що з самого початку своєї діяльності Кім Ір Сен очолював створену ним Корейську Народно-Революційну Армію, яка діяла хоча і в контакті з частинами китайських комуністів, але загалом цілком самостійно. Ці твердження, зрозуміло, не мають ніякого відношення до дійсності. Ніякої Корейської Народно-Революційної Армії просто ніколи не існувало"
    Андрій Ланьков. Північна Корея: вчора та сьогодні Архівовано 27 квітня 2013 у Wayback Machine.
  5. А. Н. Ланьков Северная Корея: вчера и сегодня. Москва, «Восточная литература», 1995. Переработанный и дополненный в 1999 — 2001 гг. вариант. Архів оригіналу за 7 серпень 2009. Процитовано 16 листопад 2014. 
  6. А. С. Орлов В. А. Гаврилов «Тайны Корейской войны». Изд-во «Вече», 2003
  7. Советская военная энциклопедия : [в 8 т.] / председ. Гл. ред. комиссии А. А. Гречко [т. 1, 8], Н. В. Огарков [т. 2—7]. — М. : Военное изд-во М-ва обороны СССР, 1976—1980.
  8. Томас Н. Война в Корее 1950 — 1953. — М.: АСТ, Астрель, 2001. — С. 9.

Див. такожРедагувати