Перве́рсія (лат. perversiō — «перегортання») або статеве збочення — термін, що описує відхилення від норми сексуальної поведінки у суспільстві. Поняття статевого збочення увійшло у вжиток з 1870-х років, коли в працях низки науковців (насамперед, Р. Крафт-Ебінга) була обґрунтована інтерпретація відхилень від нормальної сексуальності як хворобливих, що потребують лікування і підлягають віданню медицини.

Історія терміна ред.

Заведено вважати, що терміни «збочення» й «інверсія» вперше використані в роботі Ж. Шарко і В. Маньяна «Перетворення статевого почуття та інші сексуальні збочення» (фр. Inversion du sens génital et autres perversions sexuelles, 1882), яка була присвячена спробам «лікувати» гомосексуальність гіпнозом. Книга була перекладена російською, з якої термін перейшов в українську.

Використання терміна «статеве збочення» в медицині наприкінці XX століття розкритикували. Було зазначено, що саме по собі слово «збочення» має негативний зміст, стигматичний смисловий контекст[1]. Крім того, з погляду сучасної медицини психічним розладом, що вимагає лікування, може визнаватися лише таке порушення, яке перешкоджає діяльності людини як члена суспільства[2]. Крім того, концепція збочення має суб'єктивний характер, її застосування залежить від конкретного суспільства. Тому зараз замість терміну збочення (перверсія) у науковій літературі використовується термін парафілія, хоча цей термін також викликає суперечки[1]. Тому ті сексуальні практики, які раніше позначалися як статеві збочення, нині окремими сексопатологами розглядаються як сексуальні девіації (відхилення), причому вважається, що у більшості випадків (коли відсутні критерії хворобливого розладу психіки) медичне втручання не потрібне[3].

До кінця 20 сторіччя до перверсій також відносили гомосексуальність. Деякі лікарі намагались лікувати гомосексуальність, зокрема і з застосуванням жорстокої практики електрошокової терапії (до речі, в деяких країнах цей вид «лікування» використовується і досі). Проте, переважно, результатами такого впливу ставали розлади психіки людини. Сексуальна орієнтація або залишалась без змін, або свідомо приховувалась пацієнтом, аби припинити тортури, чи переходила в латентну стадію, як наслідок жодних результатів такі практики не дали. А в деяких випадках були причиною небезпечної для суспільства агресії з боку пацієнта.

17 травня 1990 року гомосексуальність було викреслено з переліку хвороб ВООЗ. Сучасна психіатрія не вважає гомосексуальність відхиленням, але лише одним з різновидів норми.

Види перверсій ред.

Дивись також ред.

Список сексуальних відхилень

Парафілія (сексологія)

Посилання ред.

  1. а б Martins M. C., Ceccarelli P. The So-called «Deviant» Sexualities: perversion or right to difference?. Архів оригіналу за 3 березня 2006. Процитовано 23 листопада 2010.
  2. Георгадзе З. О., Царгасова Э. Б. Судебная психиатрия: Учебное пособие для вузов. — М., 2003.
  3. Аномальное сексуальное поведение / А. А. Ткаченко, ред. — М., 1997.