Відкрити головне меню

Партія «За конкретні справи» - українська політична партія. Зареєстрована 26 березня 2013 року. Співголовами партії є Олександр та Галина Гереги, а також та Володимир Поворознік. На місцевих виборах 2015 року в Хмельницькій облраді партія отримала 19 мандатів[3].

«За конкретні справи»
Заснована / зареєстрована 26 березня 2013 року
Штаб-квартира 29000, Хмельницький,
вул. Кам'янецька, 12,
кабінет 105


Очільник партії Герега Олександр Володимирович
Кольори      Фіолетовий колір
Кількість членів
Кількість депутатів у ВР[1]
0 / 422
Обласні ради та рада м. Києва[2]
19 / 1820
Веб-сторінка https://www.spravy.org.ua
Політика України
Політичні партії
Вибори

Зміст

ІсторіяРедагувати

2012 року Олександром Герегою було створено однойменну громадську організацію. 26 березня 2013 року було зареєстровано партію.

На парламентських виборах 26 жовтня 2014 року засновник партії Олександр Герега обраний народним депутатом від одномандатного виборчого округу №192 Хмельницької області[4].

Під час місцевих виборів 2015 року партія отримала 19 з 84 депутатських місць в облраді[5]

КомандаРедагувати

  • Олександр Герега - співголова, народний депутат, що голосував за диктаторські закони в січні 2014-го, президент Федерації важкої атлетики України, віце-президент Федерації футболу України, власник торговельної мережі Епіцентр-К та Нова лінія, які продовжують роботу в окупованому Росією Криму[6].
  • Галина Герега – співголова політичної партії, депутат Київради V та VI скл., заступник Київського мера — секретар Київради (2011-2014).
  • Володимир Поворозник - співголова й секретар партії. Депутат Хмельницької обласної ради.
  • Неоніла Андрійчук - перший заступник голови Хмельницької обласної ради.
  • Уляна Ткаченко - голова фракції партії в Хмельницькій облраді.
  • Світлана Павлишина - заступник голови Хмельницької облдержадміністрації.

Задекларовані пріоритетиРедагувати

  • верховенство парламенту в політичному житті країни;
  • розмежування функцій і повноважень між органами державної влади;
  • реформування системи виборів до Верховної ради;
  • розширення повноважень органів місцевого самоврядування;
  • розпорядження бюджетними доходами органами місцевого самоврядування;
  • збільшення видатків на освіту, науку, культуру;
  • збільшення видатків на відновлення екосистем, відшкодування екологічних збитків;
  • реформа житлово-комунального господарства, розвиток соціального житла;
  • підвищення пенсій;

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати