Західноафриканський франк

Західноафриканський франк (фр. Franc CFA BCEAO, Franc de la Communauté financière africaine) — спільна валюта восьми незалежних держав в Західній Африці: Бенін, Буркіна-Фасо, Кот-д'Івуар, Гвінея-Бісау, Малі, Нігер, Сенегал і Того. Ці 8 країн мають загальне населення 102,5 млн осіб (станом на 2013), і сукупним ВВП у 78,4 млрд дол США (станом на 2012 р.). ISO 4217 код валюти: XOF. У грудні 2020 з'явились наміри ввести нову валюту — еко.

Західноафриканський франк
BilletBCEAO.jpg
Держава(и) Flag of Benin.svg Бенін, Flag of Burkina Faso.svg Буркіна-Фасо, Flag of Guinea-Bissau.svg Гвінея-Бісау, Flag of Côte d'Ivoire.svg Кот-д'Івуар, Flag of Mali.svg Малі, Flag of Niger.svg Нігер, Flag of Senegal.svg Сенегал і Flag of Togo.svg Того
Центральний банк Центральний банк держав Західної Африки
Валютні курси
€1 {{{Код1}}} ()
1 {{{Код1}}} ()
UAH1 {{{Код1}}} ()
CMNS: Західноафриканський франк у Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

26 грудня 1945 року Уряд Франції схвалив декрет, згідно з який у Французькій Західній Африці, в якості валюти було введено Франк КФА. До жовтня 1955 емісію здійснював приватний «Банк Західної Африки», а з жовтня 1955 до квітня 1959 «Емісійний інститут Французької Західної Африки і Того», який належав державі.

4 квітня 1959 інститут було перетворено на Центральний банк держав Західної Африки (фр. Banque Centrale des États de l'Afrique de l'Ouest, BCEAO). У 1962 році банк почав роботу, ставши емісійним центром для семи держав, які підписали договір про утворення Валютного союзу Західної Африки (фр. Union Monétaire Ouest Africaine, UMOA)): Кот-д'Івуар, Нігер, Малі, Бенін (тоді Дагомея), Сенегал, Мавританія та Буркіна-Фасо (тоді Верхня Вольта). Майже одразу із зони франка вийшла Малі і ввела свою валюту — Малійський франк. Восени 1963 до союзу долучалась Того. У 1973 Мавританія вийшла із союзу і ввела свою валюту — угію. У 1984 Малі знову ввійшла до союзу, ввівши західноафриканський франк, як свою валюту[1].

10 січня 1994 у Дакарі був підписаний договір, в результаті якого замість Валютного союзу Західної Африки було утворено Західноафриканський економічний і валютний союз. 2 травня 1997 року до союзу приєдналась Гвінея-Бісау, замінивши своє песо на західноафриканський франк.

У 1962 році (рік початку роботи Центрального банку Західної Африки), валютний курс складав 50 західноафриканських франків до 1 французького, 10 січня 1994 (створення Західноафриканського економічного і валютного союзу) становив уже 100 західноафриканських франків до одного французького. 1 січня 1999 було встановлено курс до Євро у співвідношенні 655,97:1.

МонетиРедагувати

 

У 1960 році почалося карбування монет номіналом 5 франків, у 1961 — 1 франк, у 1966 — 10 франків, у 1967 — 100 франків, у 1970 — 25 франків, у 1970 — 25 франків, у 1972 — 50 франків. У 1976 році замість алюмінієвої монети у 1 франк з'явилась монета зі сталі. У 1992—1996 роках карбувалися монети номіналом 250 франків. У 2003 році почалося карбування монет у 200 та 500 франків[2][3].

БанкнотиРедагувати

Було випущено чотири серії банкнот:

  • Зразка 1961 року: 50, 100, 500, 1000, 5000 франків;
  • Зразка 1976—1981 років: 500, 1000, 5000, 10 000 франків;
  • Зразка 1991—1994 років: 500, 1000, 2500, 5000, 10 000 франків
  • Зразка 2003 року: 500, 1000, 2000, 5000, 10000 франків[4][5].

Країна, яка випустила банкноту вказується наступним префіксом на банкноті:

А — Кот-д'Івуар;

В — Бенін;

С — Буркіна-Фасо;

D — Малі;

H — Нігер;

К — Сенегал;

S — Гвінея-Бісау;

Т — Того.

В наш час в обігу перебувають банкнот зразка 2003 року[6]. У листопаді 2012 року було випущено банкноту номіналом 500 франків.

Серія 2003 року
Зображення Номінал
(франків)
Розміри
(мм)
Основні
кольори
Опис Рік
друку
Аверс Реверс Аверс Реверс
    500 114×60 Помаранчевий логотип Банку бегемоти з 2012
    1000 125×65 Рожевий Верблюди-дромадери з 2003
    2000 129×65 блакитний Морські окуні
    5000 140×74 зелений болотні козли
    10 000 145×74 фіолетовий хохлаті турако
Масштаб зображень — 1,0 пікселя на міліметр.

Див. такожРедагувати

  1. Бутаков, 1987, с. 40, 52, 147, 159, 165-166, 179, 216, 322-323.
  2. Cuhaj 1901-2000, 2011, с. 2292—2293.
  3. Cuhaj 2001-, 2011, с. 738—739.
  4. Cuhaj, 2008, с. 1209—1213.
  5. Cuhaj 1961-, 2011, с. 1056—1071.
  6. Cuhaj 1961-, 2011, с. 1071.