Захарія (папа Александрійський)

Захарія (копт. Ⲡⲁⲡⲁ Ⲁⲃⲃⲁ Ⲍⲁⲭⲁⲣⲓⲁⲥ; д/н — 22 листопада 1032) — 64-й папа (абба) Александрійський та патріарх усієї Африки при Святому Престолі Святого Марка у 1003—1032 роках.

Захарія
Народився	10 століття Александрія
Помер	4 січня 1032
Поховання	Church of the Holy Virgind
Країна	Єгипет
Місце проживання	Saint Mark's Coptic Orthodox Cathedrald
Діяльність	священник
Знання мов	коптська
Посада	Папа Коптської православної церкви Александрії
Конфесія	давньосхідні церкви

Життєпис

За походженням копт. Народився в Александрії, де отримав освіту і був висвячений на священика. Відзначився моральними якостями. Був економом церкви Святого Михаїла в Александрії. 28 вересня 1004 року обирається новим папою Александрійським, що сталося через рік після смерті його попередника Філофея.

Невдовзі з невідомих причин змінилося ставлення фатимідського халіфа Аль-Хакіма до християн. Вже через місяць після обрання папою Захарія, проти «невірних» почали запроваджувати обмеження, і щоразу суворіші. Коптам і грекам заборонили відкрито святкувати Богоявлення та Великдень, Новий рік за коптською традицією на березі Нілу, усіх немусульман зобов'язали носити пояси і тюрбани чорного кольору, під час відвідування лазні християни мали надягати на шиї дерев'яні хрести завширшки і завдовжки 0,91 м. Покаранням за порушенням було розп'яття. Ще одним наслідком став перехід багатьох знатних і заможних коптів до ісламу, інші втекли до Візантії, Мукурри і Ефіопії.

За словами історика Абу аль-Макаріма, папа Захарія був останнім очільником Коптської церкви, який надсилав листи правителям Нубії та Ефіопії, мається на увазі Рафаель, цар Мукурри, і Герма Сеюм, негус Ефіопії. Близько 1005 року папі було заборонено це робити халіф Аль-Хакім. Проте, якщо халіф або його візир отримували листа від будь-якого правителя до папи, останній міг написати відповідь.

1009 року звинувачений у симонії, після чого халіф наказав ув'язнити Захарію. Звільнений за викуп 1010 року, після чого перебрався до монастиря Макарія Великого, де перебував до 1019 року. Згодом заснував власну резиденцію в Фустаті. В цей час халіф 1011 року видав розпорядження зруйнувати усі церкви і монастирі. Загалом було зруйновано понад 30 тис. церков, але скільки з них належало Коптській православній церкві достеменно не відомо. Частина церков була переобладнана на мечеті. При цьому халіф підтримував несторіан і яковітів. За легендою, Аль-Хакім намазав одяг папи Александрійського кров'ю зарізаної вівці і віддав його голодним левам, але вони йому не нашкодили. Халіф здивувався і наказав дозволити папі відновлювати зруйновані церкви. Втім ймовірніше надмірне переслідування християн зруйнувало міжконфесійний мир. До того ж навіть кочові мусульманські племена не підтримали халіфа, про що свідчить захист 2 монастирів коптів біля Александрії. 1017 року переслідування зовсім припинилися.

З початку правління нового халіфа Алі аз-Захіра відносини з папою покращуються. Усі обмеження для християн було скасовано. 1024 року Захарія домігся від халіфа прийняття наказу про звільнення коптських ченців і монастирів від податків, мит та вільне розпорядження майном. В наступні роки папа доклав чималих зусиль для відродження церков і монастирів. В наступні роки видавалися халіфські укази, що підтверджували недоторканість будь-якого церковного чи монастирського майна.

Помер Захарія 1032 року. Був похований у церкві Святої Марії у Каїрі. Наступником його було обрано Шенуду II.

Джерела

• B.T.A. Evetts (translator), The Churches and Monasteries of Egypt and Some Neighboring Countries attributed to Abu Salih, the Armenian, with added notes by Alfred J. Butler (Oxford, 1895), p. 290
• Venance Grumel, Traité d'études byzantines, vol. I La chronologie, Presses universitaires de France, Paris, 1958, chapitre IV " Listes ecclésiastiques: Patriarches Coptes d'Alexandrie (535—1453) ", p. 445.