Відкрити головне меню

Святослав Косьмич Захарчук (11 травня 1890 — † 194?) — полковник Армії УНР.

Святослав Косьмич Захарчук
Народження 11 травня 1890(1890-05-11)
Радивилів Волинської губернії.
Смерть 194?
Громадянство Flag of the Ukrainian State.svg УНР
Приналежність Coat of Arms of UNR.svg Армія УНР
Звання Imperial Russian Army StfCapt 1917 h.png Штабс-капітан

11 УНР 30-03-1920 Полковник.svg Полковник
Командування командир 4-го полку Січових стрільців Дієвої армії УНР.
Війни / битви Перша світова війна
Українсько-радянська війна

БіографіяРедагувати

Народився у м. Радивилів Волинської губернії. На військову службу вступив 29 вересня 1908 р. однорічником 2-го розряду до 44-го піхотного Камчатського полку.

Звільнився у запас молодшим унтер-офіцером 10 грудня 1910 р. Закінчив Чугуївське військове училище (1914), вийшов підпоручиком до 17-го піхотного Архангелогородського полку (Житомир), у складі якого брав участь у Першій світовій війні. Був двічі поранений. Останнє звання у російській армії — штабс-капітан.

Восени 1917 р. служив у запасних частинах Московського військового округу. З українців цих частин сформував та очолив Український Запорізький полк, на чолі якою у листопаді 1917 р. прибув до Харкова. Полк було розміщено у Куп'янську, де у грудні 1917 р. він був роззброєний загонами більшовицьких військ під командуванням В. Антонова-Овсієнка.

Зі старшинами та добровольцями виїхав до Києва, де сформував 1-шу сотню куреня Червоних гайдамаків Гайдамацького Коша Слобідської України. На чолі сотні брав участь у боях під ст. Гребінка та у вуличних боях у Києві.

У 1918 р. закінчив Інструкторську школу старшин (1-й випуск), служив у Сердюцькій дивізії Армії Української Держави. З 14 грудня 1918 р. до березня 1919 р. — командир 4-го полку Січових стрільців Дієвої армії УНР, переформованого з 4-го Сердюцького полку гетьмана П. Скоропадського.

У квітні 1919 р. перебував у госпіталі. З 2 травня 1919 р. — у розпорядженні командувача Холмською групою Дієвої армії УНР, з 5 травня 1919 р. — командир 2-го кінного Кубанського полку Окремої кінної бригади, яка мала бути сформована у складі Холмської групи.

З 16 травня 1919 р. перебував у польському полоні, з 27 вересня 1919 р. — командир відділу Подільської кордонної бригади УНР, з 4 жовтня 1919 р. — т. в. о. командира Подільської кордонної бригади УНР (до 17 листопада 1919).

З 21 травня 1920 р. — комендант штабу Охорони Головного Отамана, з 14 червня 1920 р. — помічник начальника Охорони Головного Отамана, з 28 серпня 1920 р. — у розпорядженні начальника Тилу Армії УНР.

ДжерелаРедагувати