Заушшя

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Заушшя (значення).

Заушшя — історичний регіон, частина древлянських земель; землі, що за рікою Уша (сучасна р. Уж).

Історія ред.

Осередком овруцької околичної шляхти була Зауська волость. Її адміністративним центром від 1170 р. до ХІХ ст. був Овруцький замок. Землі, що за р. Уша (сучасна р. Уж), мали назву Заушшя, звідки й друга назва цієї соціальної верстви – зауська шляхта. Овруцькому замку в межах Зауської волості були підпорядковані тогочасні центри Житомирщини: Іскоростень, Олевськ, Лугини, Малин, Народичі ^[1].

Відомі особистості ред.

Лазар (Баранович)
Іван Виговський - український військовий, політичний і державний діяч, гетьман Війська Запорозького

Див. також ред.

Околична шляхта

Примітки ред.

↑ Залізняк Л. Л. Овруцька околична шляхта та проблема початку україногенези.— Магістеріум. Археологічні студії.— Київ: Києво-Могилянська академія, 2017, №67.— С. 115—124.

Джерела ред.

Антонович В. Содержаніе актовъ объ околичной шляхте.— В кн.: Архивъ Юго-Западной Россіи, издаваемый временною коммиссіею для разбора древнихъ актовъ, Высочайше учрежденною при Кіевскомъ, Подольском и Волынском Генералъ-губернаторѣ. Часть червертая. Акты о происхождении шляхетскихъ родовъ въ Юго-Западной Россіи. Томъ I.— Кіевъ. Въ типографіи Е. Федорова.— 1867.— С. 1-62.
Тимошенко В. У лещатах двоглавого орла (Овруцька околична шляхта в XIX – на початку ХХ ст.).— Україновство, 2009, № 2 (31).— С. 55—59.
Рогожина Н. В. Навчання у Києво-Могилянській академії — традиція українських сімей (на прикладі роду Барановичів у XVIII - ХІХ ст.) // Наукові записки. Том 18, Ювілейний випуск, присвячений 385-річчю КМА / Національний університет «Києво-Могилянська академія».— Київ: КМ «Academia», 2000.— С. 35—38.

Посилання ред.

Леонід Залізняк. Києворуське коріння автохтонного населення Овруччини (За результатами роботи Овруцької експедиції 2016 р.).— Українознавство, №3 (60), 2016.— С. 60—74. [Архівовано 28 листопада 2019 у Wayback Machine.]
Василь Балушок. Нащадки шляхтичів не піддавалися русифікації і трималися української мови.— Gazeta.ua, 28 жовтня 2010 13:54 [Архівовано 28 листопада 2019 у Wayback Machine.]
Тимошенко В. У лещатах двоглавого орла (Овруцька околична шляхта в XIX – на початку ХХ ст.).— Українознавство, 2009, № 2 (31).— С. 55—59.
Наталія Фіть. «Шляхетські» та «мужицькі» села Українського Полісся.— Пам'ять нації, 26.01.2019 [Архівовано 15 липня 2020 у Wayback Machine.]

[1] Залізняк Л. Л. Овруцька околична шляхта та проблема початку україногенези.— Магістеріум. Археологічні студії.— Київ: Києво-Могилянська академія, 2017, №67.— С. 115—124.

[1]