Затока (Білгород-Дністровський район)

селище Кароліно-Бугазької сільської громади у Білгород-Дністровському районі Одеської області
(Перенаправлено з Затока (смт))

Зато́ка (тур. Bugaz) — селище Кароліно-Бугазької сільської громади Білгород-Дністровського району Одеській області України. Відстань до районного центру — Білгорода-Дністровського — 18 км залізницею та 20 км автотрасою.

Селище Затока
Герб
Алея затоцького парку
Алея затоцького парку
Алея затоцького парку
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Білгород-Дністровський район Білгород-Дністровський район
Громада Кароліно-Бугазька сільська громада
Код КАТОТТГ: UA51040050020033880
Облікова картка Затока (Білгород-Дністровський район) 
Основні дані
Засновано 1827
Колишня назва Бугаз
Статус із 2024 року
Площа 8.25 км²
Населення 1972 (01.01.2022)[1]
Густота 198.4 осіб/км²;
Поштовий індекс 67772
Телефонний код +380 4849
Географічні координати 46°04′01″ пн. ш. 30°27′24″ сх. д. / 46.06694° пн. ш. 30.45667° сх. д. / 46.06694; 30.45667Координати: 46°04′01″ пн. ш. 30°27′24″ сх. д. / 46.06694° пн. ш. 30.45667° сх. д. / 46.06694; 30.45667
Водойма Дністровський лиман, Будацький лиман, Чорне море


Відстань
Найближча залізнична станція: Бугаз
До обл. центру:
 - фізична: 50 км
 - залізницею: 60 км
 - автошляхами: 65[2] км
Селищна влада
Адреса 67844, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, с. Кароліно-Бугаз, вул. Приморська, 1
Карта
Затока. Карта розташування: Україна
Затока
Затока
Затока. Карта розташування: Одеська область
Затока
Затока
Мапа

Затока у Вікісховищі

Географія ред.

 
Вигляд на селище з повітря

Південна частина селища розташована на вузькій піщаній Будацькій косі, що відмежовує Чорне море від Будацького лиману, решта — на дещо довшій Кароліно-Бугазькій косі між Чорним морем і Дністровським лиманом. Відтак Центральний район селища лежить у тій частині області, яка повністю охоплює історичний регіон Буджак, а два інших — на північ — розташовані на землях, які за Османської імперії називалися Єдісаном.

Клімат ред.

Клімат помірно-континентальний, м'який.

Клімат Затоки
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C 3 4 8 13 20 24 27 26 21 15 9 5 15
Середня температура, °C 0 1 4 10 16 20 23 23 18 12 7 2 11
Середній мінімум, °C −2 −2 1 6 12 16 19 18 13 8 4 0 7
Температура води, °C 5 4 5 9 15 20 23 23 20 16 12 8 13
Норма опадів, мм 16.7 17.4 18.3 20.6 21.9 31.2 26.5 22.7 31.5 29.4 28.7 22.4 287.3
Днів з опадами 4,1 3,5 3,9 4,1 4,8 5,9 4,7 4,1 4,1 4,2 4,3 4,9 52,6
Днів з дощем 3,5 3,1 3,6 4,1 4,8 5,9 4,7 4,1 4,1 4,2 4,1 4,4 50,4
Днів зі снігом 0,6 0,5 0,3 0,1 0 0 0 0 0 0 0,2 0,5 2,2
Джерело: Weather Spark

Територіальний поділ ред.

Затока поділена на три територіальні райони:

Лиманський (Платформа Лиманська, вулиці: Вокзальна, Проектована, мікрорайони Новий, Чорноморський).

Сонячний (платформи Морська, Дружба, Сонячна; кооператив Дружба).

Центральний (станція Бугаз, вулиці: Виноградна, Заріпова, Лиманська, Озерна, Приморська, Чорноморська, мікрорайон Райдужний).

Історія ред.

Поблизу селища розташована пам'ятка трипільської культури та мідної доби — Аккембецький курган.

Поселення Затока засноване в 1827 році, внаслідок встановлення на Цареградському гирлі навігаційного знаку (маяку).

У 1850 році дирекцією Чорноморських маяків було прийнято рішення: Дністровсько-Цареградському знаку з 21 вересня 1851 присвоїти статус маяка на чолі з лоцмейстером і командою матросів з 6 чоловік."

Маяк має статус пам'ятника інженерної думки.[3]

У 1877 році маяк реконструювали. Замість дерев'яної споруди збудували вежу висотою 16 м з ліхтарними приміщеннями, в якій була встановлена ​​лінза Френеля з газожаровою установкою.

У березні 1918 року Бессарабію було окуповано Румунією, а у квітні офіційно оголошено про входження цих земель до складу Королівства Румунія. Гирлом Дністра проліг новий державний кордон. Південна частина сучасної Затоки (Бугаз) належала Румунії.

28 червня 1940 року Бессарабія була окупована Радянським Союзом. У 1941-1944 роках ці землі входили до румунського району окупації. 21-22 серпня 1944 року тривала Дністровська десантна операція, внаслідок якої Затоку було звільнено.

14 листопада 1945 року село Бугаз перейменовано на село Затока.[4]

У 1945 році в будинку № 3 на Плавневій вулиці відкрили нову школу.

У 1953 році в бараках, які залишилися після будівельників мосту, розташувалася початкова школа Затоки.

5 грудня 1955 побудований підйомний залізничний міст через Цареградське гирло, яке з'єднує Дністровський лиман і Чорне море.

15 січня 2015 року активісти одеської «Самооборони» демонтували пам'ятник В.І. Леніна в Затоці[5].

Населення ред.

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:

Мова Відсоток
російська 67,13%
українська 32,14%
інші/не визначилися 0,73%

Влада ред.

16 листопада 2010 була відкрита перша сесія селищної ради смт Затока, на якій новим селищним головою було оголошено Звягінцева Василя Івановича[7].

17 липня 2020 року Затоківська селищна рада увійшла до складу Кароліно-Бугазької сільської громади.

Транспорт ред.

 
Залізнична станція Бугаз у Затоці

Уздовж всього населеного пункту проходить відгалуження від шосе E87 — Н33 (Одеса — Монаші), а також залізнична гілка Одеса — Ізмаїл — Березине.

Станом на початок 2019 р. через Затоку курсує пасажирський поїзд сполученням Київ — Одеса — Ізмаїл з причепними вагонами до Березиного, а також приміські поїзди Одеса — Білгород-Дністровський (6 пар влітку і 3 пари взимку). Відтак, є постійне залізничне сполучення з районним, обласним центрами та Києвом.

Влітку, під час туристичного сезону автобусних маршрутів стає більше. Залізничний і автобусний транспорт є основним транспортом у селищі. З червня 2009 р. (на літній період) відновлено курсування річкового транспорту між причалами Бугаз і Білгород-Дністровським.

Відпочинок у Затоці ред.

 
Пляж у Затоці

Наявність піщаного пляжу шириною 50 метрів і завдовжки 5 кілометрів та мілководдя зробило Затоку одним з популярних місць відпочинку жителів України, Молдови (в тому числі Придністров'я), Білорусі. У Затоці побудовані десятки баз відпочинку.

Культура ред.

Починаючи з 2014 року в Затоці проводиться фестиваль Джаз-Коктебель. Рішення про перенесення фестивалю з Коктебелю було прийнято у зв'язку з анексією Криму Росією.

Архітектура ред.

На вул. Приморській, 3 розташовані корпуси дитячого спеціалізованого санаторію «Затока». В ньому оздоровлюються діти із захворюваннями опорно-рухового апарату інфекційного й не інфекційного походження, ті, хто має вроджені вивихи, сколіоз, остеомієліт, туберкульоз кісток і суглобів. Будівлі протитуберкульозного санаторію було споруджено на кошти Ліги Націй і відкрито 1937 року[8].

Зв'язок ред.

По всій території населеного пункту забезпечено покриття мережі операторів стільникового зв'язку Vodafone Україна, Київстар, lifecell та Інтертелеком.

У деяких місцях спостерігається радіопокриття молдавських стільникових операторів Orange і Moldcell.

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)
  2. Відстань за маршрутом Затока-Одеса(рос.)
  3. Цареградський маяк [Архівовано 19 грудня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
  4. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 905, 965.
  5. Одеські «самооборонці» демонтували пам'ятник Леніну в Затоці[недоступне посилання з липня 2019]
  6. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  7. Затоківська селищна рада на сайті ВРУ
  8. Детский специализированный санаторий «Затока»: фотоэкскурсия [Архівовано 4 серпня 2019 у Wayback Machine.](рос.)

Посилання ред.