Відкрити головне меню

Застирець Йосип Якович

священик УГКЦ, письменник, філософ, громадський та освітній діяч

Застирець Йосип Якович
Йосип Застирець.jpg
Народився 15 серпня 1873(1873-08-15)
с. Конюшків
Помер 15 січня 1943(1943-01-15) (69 років)
Львів, Українська РСР, СРСР
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of Austria-Hungary (1869-1918).svg Австро-Угорщина
Flag of Poland (1928–1980).svg Польська Республіка
Діяльність священик, письменник, філософ, освітній та громадський діяч
Alma mater Львівська духовна семінарія Святого Духа і Львівський національний університет імені Івана Франка

Застирець Йосип Якович у Вікісховищі?

Йо́сип Я́кович Засти́рець (15 серпня 1873, с. Конюшків — 15 січня 1943) — священик УГКЦ, письменник, філософ, громадський та освітній діяч на теренах Галичини. Доктор філософії (1914).

ЖиттєписРедагувати

Народився на хуторі Романца поблизу[2] с. Конюшків на Бродівщині.

Навчався у Бродівській гімназії, Львівській духовній семінарії. Рукоположений священиком у 1898 році.

Душпастир у Бережанах, катехит місцевої народної школи, викладач гімназії. У 1902 році почав працювати у Львівській академічній, звідки перейшов до 4-ї польської гімназії. Від 1904 року працював у Бучачі. В 1907—1914 роках — катехит Тернопільської української гімназії. На початку першої світової заарештований російськими окупантами. В 1915—1917 — організатор та керівник української учительської семінарії. Після повернення до Львова у 1917 почав викладати у Львівській академічній гімназії, в якій працював до виходу на пенсію: голова читальні товариства «Просвіта», осередку товариства «Рідна школа».

Підготував друге видання «Русалки Дністрової», надруковане 1910 в Тернополі. Це було перше видання цєї збірки, здійснене на території Україні. Друге видання «Русалки Дністрової» з дарчим автографом Й. Застирця з датою 10 березня 1910 р. зберігається сьогодні у Львівській науковій бібліотеці ім. В. Стефаника АН УРСР.

У листопаді 1915 року віденський професор, доктор філософії Йосип Застирець представив І. Франка на здобуття Нобелівської премії[3].

Й. Застирець був, як він підписався під поданням на премію А. Нобеля, гімназійним професором, доктором філософії, керівником учительського закладу.[4]

ПриміткиРедагувати

  1. Личаківський некрополь — С. 101.
  2. Мельничук Б., Уніят В. Іван Франко і Тернопільщина… — С. 15.
  3. Нобелівська премія тікає від України. Архів оригіналу за 9 листопад 2012. Процитовано 4 жовтень 2012. 
  4. Абліцов В. Премія Нобеля — виноград, якого так хотілося лисиці. Секрети «українського списку» лауреатів найпрестижнішої нагороди у світі / День. — 2006. — № 191 (4 лист).

ДжерелаРедагувати