Зарукавне

село в Чернігівській області, Україна

Зарука́внесело в Україні, у Бахмацькій міській громаді Ніжинського району Чернігівської області. Первісні назви — Зарукавний хутір, Писарщина, Писарівщина. До 2020 входило до складу Біловежівської сільської ради з центром у селі Біловежі Перші.

село Зарукавне
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Ніжинський район
Тер. громада Бахмацька міська громада
Код КАТОТТГ UA74040030140049525
Основні дані
Засноване XVIII ст.
Населення 210
Площа 0,877 км²
Густота населення 239,45 осіб/км²
Поштовий індекс 16552
Телефонний код +380 4635
Географічні дані
Географічні координати 51°3′24″ пн. ш. 32°45′19″ сх. д. / 51.05667° пн. ш. 32.75528° сх. д. / 51.05667; 32.75528
Середня висота
над рівнем моря
143 м
Водойми річка Басанка
Місцева влада
Адреса ради 16501, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, м. Бахмач, вул. Соборності, буд. 42
Карта
Зарукавне. Карта розташування: Україна
Зарукавне
Зарукавне
Зарукавне. Карта розташування: Чернігівська область
Зарукавне
Зарукавне
Мапа
Мапа

Географія

ред.

Село Зарукавне розташоване на сході Ніжинського району [1] і знаходиться за 3 км на північний схід від села Біловежі Перші. Віддаль до центру громади 20 км і до залізничної станції Григорівка – 6 км. Середня висота над рівнем моря – 143 м. У селі бере початок річка Басанка, права притока Ромену.

Історія

ред.

Засновником села називають Семена Савича, Генерального писаря Війська Запорозького (1709-1723). На початку XVIII століття він заснував у Біловежському степу хутір, який отримав назву Писарщина за посадою власника [2]. Потім хутором володіли потомки Семена Савича, зокрема в 1783 році хутор належав Анастасії Савич (Ханенко), дружині Петра Федоровича Савича, бунчукового товариша (1750), і називався Зарукавний. На хуторі проживало 73 особи (31 особа чоловічої статі і 42 особи – жіночої) [3].

В ХІХ столітті власницький хутір Зарукавний входив до складу Голінської волості Конотопського повіту. 1859 року на хуторі Зарукавному (Писарівщині) мешкало 210 осіб (93 особи чоловічої статі та 117 — жіночої), налічувалось 50 дворів[4].

На мапі Шуберта 1868 року вказано дві назви поселення: Зарукавний хутір і Писарщина[5].

Поблизу Зарукавного знаходився невеличкий хутір Марковичів, заснований Андрієм Марковичем, Генеральним Підскарбієм (1729-1740). Була там садиба, у якій Марковичі мешкали до Жовтневого перевороту 1917 року. Останнім власником садиби був поміщик Микола Миколайович Маркович [6]. Хутір Марковичів (Марковський) увійшов до складу хутора Зарукавного.

В ХІХ столітті власницький хутір Зарукавний входив до складу Голінської волості Конотопського повіту. 1859 року на хуторі Зарукавному (Писарівщині) мешкало 210 осіб (93 особи чоловічої статі та 117 — жіночої), налічувалось 50 дворів[4].

За переписом 1897 року на хуторі Зарукавному мешкало 495 осіб (232 особи чоловічої статі та 263 — жіночої), з них 492 особи православного віросповідання[7].

В 1901 році населення хутора складало 576 осіб (282 осіб чоловічої статі та 294 — жіночої)[8].

У 1923 році була проведена територіальна реформа, за якою хутір Зарукавний ввійшов до складу Біловежської сільської ради з центром у селі Білі Вежі, і знаходився у Дмитрівському районі Конотопської округи. На 1924 рік чисельність населення склала 567 осіб, було 112 дворових господарств[9].

Під час Голодомору 1932-1933 років померло 9 осіб, з них 6 дітей[10].

Німецька окупація села тривала з 14 вересня 1941 року до 13 вересня 1943 року. Хутір звільняли бійці 2-ї гвардійської повітряно-десантної дивізії 218-го гвардійського стрілецького корпусу 60-ї армії[11].

Після війни в Зарукавному діяла 2-х класна початкова школа[12].

Після ліквідації у 1962 році Дмитрівського району село входить до складу Бахмацького району.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Бахмацької міської громади[13].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Бахмацького району, село увійшло до складу Ніжинського району Чернігівської області[14].

Примітки

ред.
  1. Карта Бахмацького району. Архів оригіналу за 6 жовтня 2019. Процитовано 12 вересня 2019.
  2. Володимир Гужій. Молитва за землю сіверську. [Архівовано 3 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
  3. Савичи. — Модзалевский В. Л. Малороссийский Родословник. — Том 4: П–С. — К., 1914. [Архівовано 3 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
  4. а б Список населенных мест Российской Империи по сведениям 1859 года. – Т. XLVIII: Черниговская губерния (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 вересня 2019. Процитовано 12 вересня 2019.
  5. Карта Черниговской губернии. Гайворон, лист 21-11. Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 12 вересня 2019.
  6. Марковичи. — Модзалевский В. Л. Малороссийский Родословник. — Том 3: Л–О. — К., 1913. [Архівовано 22 травня 2019 у Wayback Machine.]
  7. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 12 вересня 2019.
  8. Список населенных мест Черниговской губернии, имеющих не менее 10 жителей, по данным за 1901 год / Чернигов. губ. стат. комитет. - Чернигов : Тип. губ. правления, 1902. Архів оригіналу за 29 липня 2019. Процитовано 12 вересня 2019.
  9. Список населенных мест Черниговской губернии. 1924 год / Центральное статистическое управление; Черниговское губернское статистическое бюро. – Чернигов: Госпиполитография, 1924. – 164 c. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 вересня 2019. Процитовано 12 вересня 2019.
  10. Національна книга пам’яті жертв голодомору 1932-1933 років в Україні. Чернігівська область (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 вересня 2019. Процитовано 12 вересня 2019.
  11. Боевое донесение № 245 20-00 13.9.43 года ШТАКОР 18 ГВ сев. ок. Григоровка.
  12. М.Лапа. Зеленовка. [Архівовано 1 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
  13. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
  14. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Посилання

ред.

Погода в селі [Архівовано 2 лютого 2020 у Wayback Machine.]