Зарубін Валентин Іванович

Зарубін Валентин Іванович
Народився 30 жовтня 1867(1867-10-30)
Харків, Російська імперія
Помер 15 травня 1938(1938-05-15) (70 років)
Земун, Белград[d], Соціалістична Республіка Сербія
Країна Російська імперія Королівство Югославія
Діяльність лікар
Alma mater медичний факультет Харківського університетуd
Військово-медична академія імені С. М. Кірова (1897)
Галузь дерматологія і венерологія
Заклад ОНУ ім. І. І. Мечникова
Вчене звання професор
Науковий ступінь Доктор медицини
Батько Зарубін Іван Кіндратович

Валенти́н Іва́нович Зару́бін (30 жовтня 1867, Харків — 1938, Земун (теперішня частина Белграда) Югославія) — український та російський дерматолог й венеролог, доктор наук, професор.

Життєпис ред.

Син професора І. К. Зарубіна. Навчався в Харківському університеті та Військово-медичній академії. При академії працював ординатором сифілідологічної клініки професора В. М. Тарновського.

З 1888 по 1903 рік (з невеликою перервою) працював в Харківському університеті — приват-доцент при кафедрі шкірних та венеричних хвороб.

1897 року Харківський університет удостоює його звання доктора медицини, дисертація «До вчення про слизові (келихоподібні) клітини».

В 1897—1899 роках робить в клініках професора М. Капоші у Відні, професора Фурньє в Парижі, Нейссера у Бреславлі та Ядассона — Берн.

З 1904 року працював екстраординарним професором кафедри шкірних та венеричних хвороб Новоросійського університету.

На еміграції завідував відділенням міської лікарні в Скоп'є.

1899 року вийшли друком його «Дерматологічні листи з Парижа та Відня», ціла низка статей надрукована в спеціальних російських та зарубіжних журналах.

Джерела ред.