Відкрити головне меню
Загальний вигляд комплексу
План комплексу

Зарваницький духовний центр — всесвітній марійський відпустовий центр, одна з найбільших подільських святинь Української греко-католицької церкви.

Розміщений у селі 3арваниця Теребовлянського району Тернопільської області. Відпустового значення набув у 1742 році, поновлено в 1867 році.

Зміст

ІсторіяРедагувати

У 1991 році з благословення архієрея Михаїла Сабриги отець-митрат Василь Семенюк за участю семінаристів і парафіян відбудував капличку біля джерела з цілющою водою, спорудив біля неї велику каплицю, в якій під час відпустів відправляють Богослужіння, а також Хресну дорогу. 3ведено реколекційний будинок, відбудовано Святотроїцький монастир Студійського уставу (2001) та дерев'яну церкву Різдва Пресвятої Богородиці (2002).

Зарваницький духовний центр створено на пожертвування вірних України та діаспори. Велику допомогу надали державні органи, громадськість області.

Споруди комплексуРедагувати

Нині комплекс об'єднує кілька храмів, духовних споруд, Хресну дорогу та інші споруди.

Церква Пресвятої ТрійціРедагувати

Парафіяльна церква Святої Трійці споруджена 1754 р. Тут зберігається чудотворна ікона Божої Матері Зарваницької. Будівля — хрещата із закругленою апсидою, до якої прилягають дві прибудови. Стіни фланковані стовпами. Двосхилий дах увінчує висока відкрита маківка.

Собор Зарваницької Матері БожоїРедагувати

На схилі гори на західній околиці села споруджено собор 3арваницької Матері Божої (2000), який освятив і провів у ньому першу архієрейську літургію Глава УГКЦ кардинал Любомир Гузар. Тернопільські архітектор Михайло Нетриб'як, конструктор Т. Григель поєднали сучасні архітектурні символи з традиціями давньоукраїнської архітектури, що є синтезом центробанної круглої та багатокутної будівлі. Хрестокупольна, п'ятибанна, однонавна споруда без стовпів. У центральній частині собору консолі несуть із допомогою підпружних арок систему склепінь і купол на восьмигранній барабані, що завершений банею. В інтер'єрі висота до центру купола — 28 м. Над приміщеннями, що прилягають до внутрішніх куполів хреста, є 4 малі бані. У цоколі собору розміщена нижня церква з двома каплицями. Верхня і нижня церкви мають вихід на тераси.

КаплицяРедагувати

 
Відкрита каплиця зі стелою Богоматері

Навпроти собору, в центрі майдану, споруджено архітектурну композицію ікони Матері Божої 3арваницької (скульптори Олександр Маляр, Дмитро Пилип'як, архітектор Данило Чепіль). На гранітному постаменті — декоративна монументальна відкрита каплиця, в центрі якої стела із зображенням ікони (з італійського білого мармуру). Композицію увінчує корона з хрестом.

ДзвіницяРедагувати

Неподалік — чотириярусна дзвіниця (висота із хрестом — 75 м). Перший ярус — прямокутний, інші — восьмигранні. Дзвіниця завершена куполом. Внизу розміщені крипти, виставковий зал, медпункт, крамниця тощо. П'ять дзвонів виготовлені в Україні та у відомій дзвонарні Фальчинських у м. Перемишль (Польща).

Хресна дорогаРедагувати

 
Хресна дорога

Від дзвіниці до монашої печери споруджена Хресна дорога зі стаціями.

Каплиця-меморіалРедагувати

У лісі поблизу Хресної дороги розпочалося будівництво каплиці-меморіалу на честь загиблих героїв Небесної сотні та воїнів АТО. Усередині планується вмонтувати монітор, на якому постійно буде відображатися інформація про Героїв. Наріжний камінь під будівництво освятив блаженнійший Святослав.[1]

Надбрамна церква БлаговіщенняРедагувати

Біля річки Стрипа збудована надбрамна церква Благовіщення. Має широкий центральний і два бічні входи, чотирипелюстковий купол.

Співоче полеРедагувати

У південній частині села збудовано Співоче поле для мистецько-духовних заходів. Воно має вигляд амфітеатру і вміщує до 50 тис. глядачів.

БюветиРедагувати

Між собором і дзвіницею вимуровані бювети, де прочани можуть брати воду, що тече із цілющого джерела.

ПрощіРедагувати

 
Всеукраїнська проща 2013 року. Похід зі свічками, на майдані.

Щорічно (зазвичай на початку липня) проводиться Всеукраїнська та молодіжна прощі, на яку збирається десятки й сотні тисяч паломників з усіх областей України та з-за кордону.

Протягом року відбуваються професійні прощі, які започатковані 2002 року[2]. Прощі організовуються для:

  • духовенства
  • медиків — вперше відбулася 2014 року,
  • освітян — вперше відбулася 2002 року,
  • журналістів — вперше відбулася 5 червня 2016,
  • військових,
  • податківців,
  • правоохоронців,
  • митників,
  • кооператорів,
  • працівників житлово-комунальних господарств — вперше відбулася 2014 року,
  • проща «Самбір — Зарваниця».

Також протягом року відбуваються прощі деканатів Тернопільсько-Зборівської та інших єпархій УГКЦ, прощі Марійських та Вівтарних дружин[3].

ПодіїРедагувати

20 вересня 2016 року в Зарваницькому духовному центрі відбувся конгрес делегатів 20 найбільших Марійських духовних центрів Європи.[4]

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Бубній П. Зарваницький духовний центр // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 619–620. — ISBN 966-528-197-6.
  • Погорецький В. До стіп Зарваницької Матері Божої. — Т., 2004.
  • Глубіш О. Зарваниця. Путівник паломника (2009);
  • Глубіш О., Шподарунок Н. (автори текстів); Балюх В. (фото). Зарваниця (2006)
  • Службова записка «Про проведення Всенародної прощі в с. Зарваниці» 19-21 травня 1995 року голові обласної ради народних депутатів Б. Косенкові.
  • «…Щоб ви не зневірилися…» // Заповіт Блаженнійшого Патріарха Йосифа. Послання Патріарха Йосифа про поєднання в Христі. -Тернопіль, 2010.

ПосиланняРедагувати

  Зовнішні відеофайли
  Фільм про Зарваницю Ч. 1 на YouTube // Ivanna Ryzhan. — 2015. — 27 травня.
  Фільм про Зарваницю Ч. 2 на YouTube // Ivanna Ryzhan. — 2015. — 27 травня.
  Фільм про Зарваницю Ч. 3 на YouTube // Ivanna Ryzhan. — 2015. — 27 травня.
  Зарваницький духовний центр — одна з найбільших подільських святинь УГКЦ на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2016. — 10 червня.