Запоріжжя (Камчатський край)
Запоріжжя (рос. Запоро́жье) — село в Усть-Більшоріцькому районі Камчатського краю Росії. Утворює Запорізьке сільське поселення. Засноване поселенцями з Півдня України, належить до українських поселень Далекого Сходу.
|
Запоріжжя
Координати 51°30′16″ пн. ш. 156°30′58″ сх. д. / 51.5045861111387779° пн. ш. 156.51632222224776569° сх. д.Координати: 51°30′16″ пн. ш. 156°30′58″ сх. д. / 51.5045861111387779° пн. ш. 156.51632222224776569° сх. д.
|
.png)
Географія ред.
Село розташоване на правому (північному) пригирловому березі річки Озерна, навпроти селища Озерновське.
Історія ред.
Село засноване в 1907 році[3]. Західне узбережжя Камчатки почало освоюватися тільки після російсько-японської війни 1904—1905 років. До весни 1907 року гирло річки Озерної пустувало, на ній не було населених пунктів. Вони були північніше – на річках Явина, Голигіна, Большая. На Озерній колись проживали стародавні камчатські народи, але й вони до того часу вже не селилися на цій річці з невідомих нам причин[4].
У перші роки початку XX століття рибопромислове товариство Сергія Грушицького володіло промисловими ділянками на річці Большая і побудувало там рибопереробний завод. Фахівців цього підприємства приваблювала і річка Озерна, по якій йшла на нерест у Курильське озеро одна з найцінніших лососевих риб — нерка (один з найцінніших видів тихоокеанських лососів).
У 1907 році Грушицький доручив своєму представникові в Харбіні, Івану Опанасовичу Потужному, дібрати людей для рибного промислу. На лівій стороні річки Озерної Грушицький побудував завод, навколо якого й утворилося село Запоріжжя (Унтербергеровка, Запорожское)[5].
Перші переселенці прибули сюди з Херсонської губернії, з сіл: Козацьке, Кам'янка, Бургунка, Тягинка, з Берислава[3].
Спочатку селище не мало назви, але з 1910 року стало іменуватися «Унтербергерово» на честь генерал-губернатора Приамурського краю П. Ф. Унтербергера, якому Камчатка в ті роки підпорядковувалася[6]. У 1910 році колонія налічувала 24 людини, в основному це були родичі Івана Опанасовича Потужного з України і їхні друзі-знайомі, які переїхали з Херсонської губернії. У цей сезон рибалки здали фірмі 120 000 шт. свіжих рибин і частину вже засоленого улову, і мали добрий заробіток. На промислі фірми працювали привезені з Владивостока 162 російських робітники. Вони отримували 25 рублів на місяць, премію від улову і харчувалися коштом власника[7].
Населення ред.
| Чисельність населення | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1926[8] | 2002[9] | 2010[10] | 2012[11] | 2013[12] | 2014[13] | 2015[14] |
| 228 | ↗760 | ↘663 | ↘655 | ↘637 | ↘609 | ↘588 |
| 2016[15] | 2017[16] | 2018[17] | ||||
| ↘567 | ↘549 | ↘534 | ||||
| На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми. |
Відомі люди ред.
Після Другої світової війни в селі працювали Герої Радянського Союзу Тимофій Олексійович Ковальов і Іван Петрович Кузнєцов, кілька Героїв Соціалістичної Праці[3].
Примітки ред.
- ↑ а б в ОКТМО. 185/2016. Дальневосточный ФО
- ↑ https://web.archive.org/web/20210502131349/https://rosstat.gov.ru/storage/mediabank/MZmdFJyI/chisl_МО_Site_01-01-2021.xlsx
- ↑ а б в
- ↑ Как появилось Запорожье. Архів оригіналу за 4 липня 2012. Процитовано 16 листопада 2010.
- ↑ А.А.Смышляев. КАК ПОЯВИЛОСЬ ЗАПОРОЖЬЕ. Запорожье камчатское, славное. Архів оригіналу за 4 липня 2012. Процитовано 16 листопада 2010.
- ↑ Сергей Вахрин. 9. Победа. ПОТОМКИ ОСТРОКЛЮВОГО БОГА. Архів оригіналу за 4 липня 2012. Процитовано 16 листопада 2010.
- ↑ 6.2. Начало рыбоконсервоного производства на Камчатке (PDF). Глава 6. Развитие Камчатского рыбоконсервного производства. Архів оригіналу (PDF) за 4 липня 2012. Процитовано 16 листопада 2010.
- ↑ Список населённых мест Дальневосточного края: по материалам Всесоюзной переписи населения 17 декабря 1926 года и Приполярной переписи 1926-27 года.. — Дальневост. краевой стат. отд.. — Хабаровск, Благовещенск : Далькрайлит, 1929. — С. 208. — 229, [3] с. — 500 екз.
- ↑ Данные Всероссийской переписи населения 2002 года: таблица № 02c. Численность населения и преобладающая национальность по каждому сельскому населенному пункту. М.: Федеральная служба государственной статистики, 2004 (рос.)
- ↑ Итоги Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских и сельских населённых пунктов
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
- ↑ Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
- ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
- ↑ (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.