Запорожченко Віталій Дмитрович
радянський і український кінооператор, фотохудожник
Запоро́жченко Віта́лій Дми́трович (нар. 15 січня 1966, м. Боярка, Києво-Святошинський район, Київська область, УРСР) — український кінооператор, фотохудожник. Заслужений діяч мистецтв України (2008)[1].
| Запорожченко Віталій Дмитрович | |
|---|---|
| Дата народження | 15 січня 1966 (58 років) |
| Місце народження | Боярка, Києво-Святошинський район, Київська область, Українська РСР, СРСР |
| Громадянство |  СРСР Україна |
| Alma mater | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого |
| Професія | фотограф, оператор-постановник |
| Членство | Національна спілка кінематографістів України |
| Нагороди |  |
| IMDb | ID 0953252 |
Біографія
ред.Закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (1989).
Працює на Київській національній кіностудії ім. О. П. Довженка.
Член Спілки кінематографістів (1993) і Гільдії кінооператорів України.
Член спілки кінооператорів IMAGO. Член спілки фотохудожників.
Фільмографія
ред.Оператор-постановник:
- 1990 — «Вікторія» (реж. Таннита Тавидич (Таїланд), 35 мм)
- 1991 — «Танго смерті» (реж. Олександр Муратов, (UA) 35 мм)
- 1992 — «Золото в країні кедра» (реж. Самір ель Гусайні (Ліван) 35 мм)
- 1993 — «Вперед, за скарбами гетьмана!» (реж. Вадим Кастеллі 35 мм)
- 2002 — «Американський репортаж» (реж. Олександр Столяров)
- 2005 — «Присяжний повірений» (також оператор STEADICAM, реж. Олександр Горновський, Олександр Пронкін)
- 2006 — «Так не буває» (також оператор STEADICAM, реж. Іван Войтюк)
- 2006 — «Психопатка» (реж. Олександр Пархоменко)
- 2007 — «Чоловіча інтуїція» (реж. Оксана Байрак)
- 2007 — «Презумпція вини» (також оператор STEADICAM, реж. Володимир Крайнєв)
- 2007 — «Мім Бім, або Чуже життя» (також оператор STEADICAM, реж. Іван Войтюк)
- 2007 — «Час гріхів» (також оператор STEADICAM, реж. Павло Тупик)
- 2008 — «Почати спочатку. Марта» (також оператор STEADICAM, реж. Ігор Копилов)
- 2008 — «Втеча з „Нового життя“» (також оператор STEADICAM, реж. Ігор Лузін)
- 2009 — «Той, хто поруч» (реж. Антон Азаров)
- 2009 — «Все можливо» (також оператор STEADICAM, реж. Оксана Байрак)
- 2009 — «Платон Ангел» (також оператор STEADICAM, реж. Іван Войтюк)
- 2010 — «Доярка з Хацапетівки 3» (реж. Павло Снісаренко)
- 2012 — «Одеса-мама» (реж. Марк Горобець)
- 2012 — «Холостяк» (реж. Володимир Янковський)
- 2013 — «Пізнє розкаяння» (реж. Оксана Байрак (у виробництві)
- 2013 — «Поверни моє кохання» (реж. Євген Баранов) та ін.
- 2018 — «Дві матері»
Художник-фотограф:
- 1997 — «Приятель небіжчика»
Примітки
ред.- ↑ Указ Президента України № 821/2008 — Про відзначення державними нагородами України діячів кіномистецтва (10 вересня 2008 року). Архів оригіналу за 13 квітня 2017. Процитовано 12 квітня 2017.
Література
ред.- Молоде кіно України. Вип. 2-й. К., 1991. — СІ 1.
Посилання
ред.- Віталій Запорожченко на сайті IMDb (англ.)
- Сайт В. Запорожченко
- kinomaestro.livejournal.com [Архівовано 12 січня 2012 у Wayback Machine.]
- Запорожченко Віталій Дмитрович — Енциклопедія Сучасної України [Архівовано 13 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- http://www.kino-teatr.ru/kino/operator/post/25723/works/ [Архівовано 11 червня 2016 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |