Замок у Мурованому
За́мок у Муро́ваному — руїни замку у селі Мурованому Старосамбірського району Львівської області. Розташований неподалік від автошляхів Т 1401 (Старий Самбір — Хирів) та Т 1418 (Самбір — Хирів) і залізниці Самбір — Хирів. До нашого часу збереглись невеликі фрагменти мурів, вали замчища зі стрімкими схилами глибокого рову, залишки каналу та парку.
| Замок у Мурованому | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| План замку і парку 1734 р. | ||||
|
49°31′ пн. ш. 22°56′ сх. д. / 49.517° пн. ш. 22.933° сх. д.Координати: 49°31′ пн. ш. 22°56′ сх. д. / 49.517° пн. ш. 22.933° сх. д. | ||||
| Тип | замок | |||
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури місцевого значення України | |||
| Країна |
 Україна | |||
| Розташування |
Львівська область Старосамбірський район с. Муроване | |||
| Будівництво | початок XVI ст. — | |||
| Стан | руїни | |||
  Замок у Мурованому (Україна) | ||||
 | ||||
 Замок у Мурованому у Вікісховищі | ||||
Історія ред.
Замок, імовірно, розпочав зводити на початку XVI ст. львівський хорунжий Андрій Тарло (пом. 1531). Після його зруйнування 1559 р. ренесансний замок відбудував його син, сандомирський хорунжий Миколай Тарло (пом. 1571), про що засвідчувала пам'ятна таблиця на замковій стіні. З приданим його доньки Ядвиґи Тарло замок перейшов до львівського старости Єжи Мнішека (1548—1613), який провів його перебудову на модну тоді резиденцію «palazzo in fortezza». П'ятикутний двоярусний замок з трьома круглими кутовими вежами, прямокутною надбрамною Годинниковою вежею височів на пагорбі над мочарами річки Стрв'яж. У замку налічувалось 45 кімнат, дві великі зали з мармуровою підлогою (60 кроків на 24 кроки). У замку 25 травня 1604 Дмитро Іоанович просив руки Марини Мнішек у її батька Єжи Мнішека.
За молодшого сина — старости саноцького Франциска Бернарда Мнішека (1590—1661) — був його головною резиденцією. Замок сильно пошкодила пожежа, був пошкоджений ще одного разу. На відновлення виклав коло 200 000 злотих[1].
До кінця XVII ст. замок обвели зовнішньою бастіонною лінією оборони з трьома бастіонами, двома наріжними вежами, каналом із річки для заводнення внутрішнього рову. У долині до річки Стрв'яж було закладено великий регулярний парк. План фортифікацій замку, парку виконав 1734 р. Генрих Кляйн. Тодішній власник — Юзеф Вандалін Мнішех — в замку мав значну колекцію картин, портретів, велику бібліотеку, зокрема, праць з архітектури[2].
Станіслав Мнішек 1815 продав замок Фридерику Зербоні де Сполетті. Нова пожежа 1835 завдала замку значних пошкоджень. Власник не став відновлювати будівлі, а продав дахівку, цеглу із найбільш знищених вогнем її частин. Новий власник Марцелій Богданович відновив східне замкове крило. У час Першої Світової війни російські військові, що розташовувались неподалік, довідались про належність замку Мнішекам і перебування тут майбутнього царя Дмитра Іоановича. По замку було здійснено декілька артилерійських залпів.
Після завершення війни руїни замку власники визнали непридатними для відбудови. До нашого часу збереглись невеликі фрагменти мурів, вали замчища з стрімкими схилами глибокого рову, залишки парку та каналу, яким надходила вода до оборонних ровів.
Фотографії ред.
-
Дмитро І і Марина в Мурованому -
Східне крило замку в кін. XIX ст. -
Крило замку на поч. ХХ ст. -
-
Руїна замку після 1-ї світової війни -
Рештки мурів замку (2005 р.) -
Сліди замкового рову -
Герб Мурованого
.jpg)
.jpg)
.jpg)
Примітки ред.
- ↑ Horn M. Mniszech Franciszek Bernardh. wł. (ok. 1580—1644) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1976. — T. XXI/3 zeszyt 90. — S. 461. (пол.)
- ↑ Perzanowska H. Mniszech Józef Wandalin h. własnego (1670—1747) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1976. — T. XXI/3. — Zeszyt 90. — S. 477. (пол.)
Література ред.
- Орест Мацюк. Замки і фортеці Західної України. — Львів : Центр Європи, 2005. — ISBN 966-7022-45-5.
- Володимир Пшик. Укріплені міста, замки, оборонні двори та інкастельовані сакральні споруди Львівщини XIII — XVIII ст.. — Львів, 2008 — ISBN 966-8095-03-0.
Посилання ред.
- Ляшки Муровані у Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, T. V [Архівовано 11 вересня 2013 у Wayback Machine.] (поль.)
- Laszki Murowane [Архівовано 19 серпня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- Муроване [Архівовано 7 червня 2019 у Wayback Machine.]
- Муроване [Архівовано 17 липня 2011 у Wayback Machine.]
- Муроване. Руїни замку XVI ст.
- Krok (miara) (пол.)