Відкрити головне меню

Замок барона Штейнгеля

особняк барона Рудольфа Штейнгеля, розташований на Бульварно-Кудрявській вулиці, 27.

Замок барона — комплекс з особняка, флігеля і парка барона Рудольфа Штейнгеля, батька генерального секретаря торгівлі й промисловості Центральної Ради і посла Української Держави у Берліні Федора Штейнгеля.

Замок барона
Замок барона 20092019.jpg

50°27′05″ пн. ш. 30°29′59″ сх. д. / 50.451502777805551148° пн. ш. 30.49999722225000198° сх. д. / 50.451502777805551148; 30.49999722225000198Координати: 50°27′05″ пн. ш. 30°29′59″ сх. д. / 50.451502777805551148° пн. ш. 30.49999722225000198° сх. д. / 50.451502777805551148; 30.49999722225000198
Статус пам'ятка архітектури та містобудування
Країна

 Україна

Розташування Київ
Архітектурний стиль неоготика, інтер'єри декоровано в стилі неоренесанс
Архітектор Ніколаєв Володимир Миколайович і Сичугов Віктор Іванович
Будівництво 1877 — 1879
Адреса Бульварно-Кудрявська вулиця, 27 і 27-б
Замок барона Штейнгеля. Карта розташування: Київ
Замок барона Штейнгеля
Замок барона Штейнгеля (Київ)

Замок барона Штейнгеля у Вікісховищі?

З 1924 року будівля належить Інституту ортопедії і травматології АМН України.

Розташований на Бульварно-Кудрявській вулиці, 27 і 27-б. Київські екскурсоводи вважають особняк однією з перлин Кудрявця.[1]

ІсторіяРедагувати

 
Флігель (північно-західний бік)

Ділянка із двоповерховим цегля­ним особняком, службами й парком була відокремлена від вулиці парканом із наріжними павільйонами. З 1872 належала княгині С. Кудашевій.

1877 року інженер шляхів сполучення, статський радник, барон Рудольф Штейнгель викупив типову для тих часів садибу-кам'яницю. Архітектор Володимир Ніколаєв перебудував її у стилі неоготики. Оскільки В. Ніколаєв відмовився від нагляду за будівниц­твом, власник запросив ака­деміка архітектури Віктора Сичугова. До­будову завершено, ймовірно, у 1877-1879 роках.

1901 року садибу придбав лікар, професор Київського університету, один із засновників київської неврологічної школи Михайло Лапінський. Професор заснував тут фізіотерапевтичний санаторій із водолікуванням, світлолікуванням й електротерапією, що діяв до 1919 року. Із протилежного боку маєтку, що виходить на Мало-Володимирську вулицю (Олеся Гончара, 60), Михайло Лапінський 1908 року зводить багатоповерховий прибутковий будинок із рисами романтичного готичного замку (Замок доктора).[2][3]

У 1976—1981 роках найста­рішу частину особняка зруйнували і звели натомість новий корпус для Київського науково-дослідного інституту ортопедії МОЗ УРСР. У 1980-х роках будинок відреставрували за проектом архітекторки Валентини Корнєєвої.[4][5]

АрхітектураРедагувати

ОсобнякРедагувати

Особняк розташований у глибині ді­лянки, чоловим фасадом виходить на Бульварно-Кудрявську вулицю. Уздовж особняка проходив ґратчастий паркан, з вежками по межах садиби і сторожкою садівника біля брами.

Будинок — двоповерховий, цегляний, у плані прямокутний, з підва­лом, наріжною вежею,ґанком, під’їз­дом і терасою.

В обробці фасадів ви­користано елементи англійської го­тики: характерні абриси віконних і дверних прорізів, сандрики, фіали, зубчасте завершення стін, готичний рисунок кам'яного балконного огоро­дження, маскарон у вигляді лев'ячої голови, консоль для скульптури. Ком­позиційне вирішення асиметричне, пів­денно-західне наріжжя завершує де­коративна вежа, на якій за давнім ли­царським звичаєм підіймали прапор на знак перебування господаря вдома. Металеві ковані ґрати вітражованої лоджії мають закомпоновані у візерун­ку ініціали власників, зокрема — «R.S» (Рудольф Штейнгель). Декор фасадів цегляний.[4][6]

Інтер'єри декоровано в стилі неоренесанс. Художнє ліплення стель і стін характеризується ретельністю опрацюван­ня деталей. Збереглись унікальні ви­твори ужиткового мистецтва: облицьо­вані поліхромними кахлями й різьб­леним білим мармуром каміни, дерев'яні панелі, чавунне литво і кований метал огородження парадних сходів.[4]

ФлігельРедагувати

За новим корпусом інституту міститься флігель, старий лікуваль­ний корпус. Його спорудили наприкінці ХІХ сторіччя. Флігель має мальовничу наріжну вежу та декоративні деталі у дусі го­тики.[4]

ПаркРедагувати

На території особняку розпланували англійський парк-сад із стежками, алеями, клумбами, фонтаном, альтанками, містками і ставком.[2]

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати