Замок Нойґебойде (нім. Schloss Neugebäude) розташований в 11 районі Відня Зіммерінг (нім. Simmering).

Замок Нойґебойде


48°09′38″ пн. ш. 16°26′32″ сх. д. / 48.16070000002777363° пн. ш. 16.44230000002777814° сх. д. / 48.16070000002777363; 16.44230000002777814Координати: 48°09′38″ пн. ш. 16°26′32″ сх. д. / 48.16070000002777363° пн. ш. 16.44230000002777814° сх. д. / 48.16070000002777363; 16.44230000002777814
Тип шато[1]
Статус спадщини пам'ятка культурної спадщини[d][2]
Країна  Австрія
Розташування Відень
Архітектурний стиль Відродження
Засновано 1529
Власник Максиміліан II Габсбург
Замок Нойґебойде. Карта розташування: Австрія
Замок Нойґебойде
Замок Нойґебойде (Австрія)
Мапа

CMNS: Замок Нойґебойде у Вікісховищі
Прогулянка Рудольфа ІІ в лісі біля замку Нойгебойде. Худ. Л. ван Валкенборх. 1590/93

Історія ред.

За легендою за наказом імператора Максиміліана II Габсбурга маньєристичний замок збудували на місці, де в час першої облоги 1529 Відня стояв намет султана Сулеймана I Пишного. Неподалік знаходилась резиденція імператорів Кайзереберсдорф[3], а в Пратері Масиміліан на мисливських угіддях збудував мисливський замок Люстгаус[4] (1560). Замок Нойґебойде задумувався як поєднання мисливського замку і оглядового Бельведеру для веселого проведення часу. Для будівництва імператор залучив 1568 свого надвірного архітектора Якопо Страда (нім. Jacopo Strada)[5] На час смерті Максиміліана 1576 звозили підготовлені кам'яні блоки, мідь для покриття дахів, мармур, алебастр для будівництва, яке продовжив імператор Рудольф II хоча з меншою зацікавленістю. На 1600 будівництво завершили. 22 травня 1665 старе мідне покриття із замку перевозили для покриття дахів Гофбургу. В час другої турецької облоги 1683 замок не постраждав. 11 червня 1704 в час нападу куруців Ференца II Ракоці замок було спалено, а рідкісні тварини в імператорському звіринці[6] (нім. Menagerie) вбито. Згодом фрагменти оздоблення замку Нойґебойде використали в Глорієтті саду палацу Шенбрунн.

З 1774 замок почали використовувати для зберігання пороху, військової амуніції, перенесених з міських бастіонів, а мури від міста почали розбирати. Це призвело до виродження замкових садів. В час революції 1848 тут розміщувались запаси боєприпасів австрійської армії. З 1869 боєприпаси було вивезено із замку, який використовувався військом до 1918 року. Замок передали 1922 громаді Відня, яка передала його промисловим компаніям. Через це в 1944/45 замок зазнав бомбових ударів авіації союзників. З 1975 розпочались спроби відновити замок Нойґебойде. Восени 2001 було засноване Товариство із збереження і відродження замку (нім. Vereins zur Erhaltung und Revitalisierung des Schloss Neugebäude). До травня 2002 було знесено усі будівлі, збудовані після 1945 р. З 2007 замок використовується як літній кінотеатр, театр, ринок, для виставок, концертів, вечірок, весіль та інших заходів. До 2010 на реставрацію фасадів витратили 600.000 Євро.

Замок складається з Центральної будівлі з двома терасами, Левового двору (Löwenhof) з господарськими спорудами, Верхнього саду з саду фазанів і квітників, неіснуючого північного саду з ставком, молочної ферми за межами сьогоднішнього замку.

Зображення ред.

Джерела ред.

  • Felix Czeike: Schloss Neugebäude. In: Ders.: Historisches Lexikon Wien, Bd. 4: Le–Pro. Kremayr & Scheriau Verlag, Wien 1995, ISBN 3-218-00546-9.
  • Petra Leban: Der erste Elefant. In: Simmeringer Museumsblätter, Heft 78/79 (2008), S. 36–37.
  • Rupert Feuchtmüller: Das Neugebäude (Wiener Geschichtsbücher; Bd. 17). Paul Zsolnay Verlag, Wien 1976, ISBN 3-552-02807-2.
  • Herbert Knöbl: Das Neugebäude und sein baulicher Zusammenhang mit Schloss Schönbrunn. Boehlau Verlag, Wien 1988, ISBN 3-205-05106-8.

Примітки ред.

  1. а б archINFORM — 1994.
  2. Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
  3. Schloss Kaiserebersdorf[de]
  4. Lusthaus (нім.)[de]
  5. Jacopo Strada[de]
  6. Menagerie[de]

Див. також ред.

Посилання ред.