Замок Лохштедт

замок (споруда)

Замок Лохштедт (нім. Burg Lochstedt) — лицарський замок, розташований в місті Балтійськ (Калінінградська область, Росія). Нині в руїнах.

Замок Лохштедт

Lochstaedt Rekonstruktion.jpg


54°42′25″ пн. ш. 19°57′04″ сх. д. / 54.7070361100277722° пн. ш. 19.951288890027779388° сх. д. / 54.7070361100277722; 19.951288890027779388Координати: 54°42′25″ пн. ш. 19°57′04″ сх. д. / 54.7070361100277722° пн. ш. 19.951288890027779388° сх. д. / 54.7070361100277722; 19.951288890027779388
Тип замок і місце розкопок
Статус спадщини об'єкт культурної спадщини РФ федерального значенняd[1]
Країна  Росія
Розташування Приморськ
Архітектурний стиль Готика
Ідентифікатори й посилання
Замок Лохштедт. Карта розташування: Росія
Замок Лохштедт
Замок Лохштедт (Росія)

CMNS: Замок Лохштедт у Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

Спочатку замок був побудований в Піллау з дерева в 1270 році.

Уже до кінця XIII століття його стіни були споруджені з каменю. Був добре захищений, виконував роль фортеці. Зі сходу і півночі був оточений ровом, а з заходу і півдня — схилами висотою 20 метрів, які спускаються в затоку.

У 1291—1305 роках замок Лохштедт служив резиденцією комтура, в 1265—1581 роках в ньому розміщувалася бурштинова адміністрація. Під час війни 1520—1521 років замок перебував у облозі польського війська. У 1626—1635 роках замок значно постраждав внаслідок шведського вторгнення.

Починаючи з 1705 року, за наказом короля Фрідріха I, замок Лохштедт почали розбирати на будівельні матеріали для спорудження укріплень Піллау. Були розібрані північний та східний флігелі, вежа, оборонні стіни і данцкер. В ході Семирічної війни замок був узятий під контроль російськими військами. У XIX столітті форбург замку кілька разів горів, в результаті чого був зруйнований. З 1880-тих років в замку функціонувала школа. У 1937 році на території замку було проведено археологічні розкопки, розпочалася реставрація, й згодом у відреставрованих приміщеннях розмістився краєзнавчий музей Замланда.

Внаслідок бойових дій Другої світової війни замкові будівлі та споруди перетворилися на руїни, а після закінчення війни руїни замку знову почали розбирати на будівельні матеріали.

У 1945 році з руїн замку Лохштедт науковцями литовської експедиції були вивезені рукописи і книги XVI—XVIII століть, архів Людвіга Рези, твори Крістіонаса Донелайтіса. У 1967 році в підвалах замку було виявлено старовинні рукописи. У грудні 1989 року руїни обстежила експедиція журналу «Шпігель». У 2000 році цокольні поверхи і підвали були зруйновані екскаваторами та бульдозерами під час проведення розкопок.

На відстані 100 м на захід від руїн замку знаходиться також зруйноване кладовище приходу Лохштедт.

ГалереяРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Leopold Krug: Die Preussische Monarchie; topographisch, statistisch und wirthschaftlich dargestellt. Nach amtlichen Quellen. Teil I: Provinz Preussen. Berlin 1833, S. 134, Ziffer 7.
  • August Eduard Preuß: Preußische Landes- und Volkskunde oder Beschreibung von Preußen. Ein Handbuch für die Volksschullehrer der Provinz Preußen, so wie für alle Freunde des Vaterlandes. Gebrüder Bornträger, Königsberg 1835, S. 500.
  • Karl Emil Gebauer: Das Ordenshaus Lochstätt (Ein Beitrag zur genaueren Kunde des Samlandes). In: Preußische Provinzial-Blätter. Band 19, Königsberg 1838, S. 1-16 und S. 127—144.
  • Karl Emil Gebauer: Kunde des Samlandes oder Geschichte und topographisch-statistisches Bild der ostpreussichen Landschaft Samland. Königsberg 1844 S. 96-97.
  • Adolf Boetticher, Bau- und Kunstdenkmäler des Samlandes, Königsberg 1891
  • Conrad Steinbrecht: Die Baukunst des Deutschen Ritterordens in Preußen — Bd. 3, Schloss Lochstedt und seine Malereien. Springer, Berlin 1910.
  • Karl-Heinz Clasen: Die Deutschordensburg Lochstedt, Königsberg 1927
  • Tomasz Torbus: Die Konventsburgen im Deutschordensland Preußen. Oldenbourg, München 1998 ISBN 3-486-56358-0 .

ПосиланняРедагувати

  1. Постановление главы администрации Калининградской области № 17 от 25.10.1991