Вікіпедія

Населення Замбії

(Перенаправлено з Замбійці)

Населення Замбії. Чисельність населення країни 2015 року становила 15,066 млн осіб (70-те місце у світі)[1]. Оцінка кількості населення цієї держави враховує ефекти зайвої смертності через захворювання на СНІД. Чисельність замбійців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 42,13 ‰ (4-те місце у світі), смертність — 12,67 ‰ (21-ше місце у світі), природний приріст — 2,88 % (11-те місце у світі) .

Населення Замбії M:
Ріст чисельності населення країни
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 15,066 млн осіб
Густота 21,8 особи/км²
Коефіцієнт міграції 0,68 ‰
Природний рух
Природний приріст ▲2,88 %
Народжуваність 42,13 ‰
Фертильність 5,72 дітей на 1 жінку
Смертність 12,67 ‰
Смертність немовлят 64,72 ‰
Вікова структура
 • до 14 років 46,12 %
 • 15–64 років 51,5 %
 • старіші за 65 років 2,38 %
Середня тривалість життя 52,15 року
 • чоловіків 50,54 року
 • жінок 53,81 року
Статева структура
загалом 1 чол./жін.
при народженні 1,03 чол./жін.
до 15 років 1,01 чол./жін.
15–64 років 0,9 чол./жін.
після 65 років 0,76 чол./жін.
Етнічні групи
Нація замбійці
Найбільший етнос бемба
Мови
Офіційна англійська

Природний рух ред.

Відтворення ред.

Народжуваність в Замбії, станом на 2015 рік, дорівнює 42,13 ‰ (4-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 5,72 дитини на одну жінку (7-ме місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 40,8 % (станом на 2007 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 19,3 року, медіанний вік для жінок — 20-24 року (оцінка на 2014 рік)[1].

Смертність в Замбії 2015 року становила 12,67 ‰ (21-ше місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 2,88 % (11-те місце у світі)[1].

Вікова структура ред.

 
Віково-статева піраміда населення Замбії, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Замбії становить 16,7 року (225-те місце у світі): для чоловіків — 16,6, для жінок — 16,9 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 52,15 року (216-те місце у світі), для чоловіків — 50,54 року, для жінок — 53,81 року[1].

Вікова структура населення Замбії, станом на 2015 рік, виглядає таким чином:

  • діти віком до 14 років — 46,12 % (3 490 151 чоловік, 3 458 035 жінок);
  • молодь віком 15—24 роки — 20,02 % (1 506 925 чоловіків, 1 509 554 жінки);
  • дорослі віком 25—54 роки — 28,6 % (2 171 292 чоловіка, 2 136 987 жінок);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 2,89 % (204 767 чоловіків, 230 244 жінки);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 2,38 % (155 179 чоловіків, 203 131 жінки)[1].

Шлюбність — розлучуваність ред.

Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 23,7 року, жінки — 18,7 року, загалом — 21,2 року (дані за 2007 рік)[2].

Розселення ред.

Густота населення країни 2015 року становила 21,8 особи/км² (201-ше місце у світі)[1].

Урбанізація ред.

Докладніше: Міста Замбії

Замбія середньоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 40,9 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 4,32 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Лусака (столиця) — 2,179 млн осіб (дані за 2015 рік)[1].


Міграції ред.

Річний рівень еміграції 2015 року становив 0,68 ‰ (142-ге місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Біженці й вимушені переселенці ред.

Станом на 2015 рік, в країні постійно перебуває 19,2 тис. біженців з Демократичної Республіки Конго[1].

Замбія є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[3].

Расово-етнічний склад ред.

Етнічний склад (2015 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
бемба
  
 21.0%
тсонга
  
 13.6%
чева
  
 7.4%
лозі
  
 5.7%
нсенга
  
 5.3%
тумбука
  
 4.4%
нгоні
  
 4%
лала
  
 3.1%
каонде
  
 2.9%
намванга
  
 2.8%
лунда
  
 2.6%
мамбве
  
 2.5%
інші
  
 24.8%
Докладніше: Народи Замбії

Головні етноси країни: бемба — 21 %, тсонга — 13,6 %, чева — 7,4 %, лозі — 5,7 %, нсенга — 5,3 %, тумбука — 4,4 %, нгоні — 4 %, лала — 3,1 %, каонде — 2,9 %, намванга — 2,8 %, лунда — 2,6 %, мамбве — 2,5 %, лувале — 2,2 %, ламба — 2,1 %, уші — 1,9 %, лендже — 1,6 %, біса — 1,6 %, мбунда — 1,2 %, інші — 14,2 % населення (оціночні дані за 2010 рік)[1].

Українська діаспора ред.

Докладніше: Українці Замбії

Мови ред.

Мови Замбії (2015 рік)[1]
Мова: Відсоток:
англійська
  
 1.7%
бембе
  
 33.4%
ньянджа
  
 14.7%
тсонга
  
 11.4%
лозі
  
 5.5%
чева
  
 4.5%
нсенга
  
 2.9%
тумбука
  
 2.5%
лунда
  
 1.9%
інші
  
 21.5%
Докладніше: Мови Замбії

Офіційна мова[4]: англійська — розмовляє 1,7 % населення країни. Інші поширені мови: бембе — 33,4 %, ньянджа — 14,7 %, тсонга — 11,4 %, лозі — 5,5 %, чева — 4,5 %, Nsenga 2,9 %, тумбука — 2,5 %, лунда — 1,9 %, каонде — 1,8 %, лала-біса — 1,8 %, ламба — 1,8 %, лувале — 1,5 %, мамбве-лунгу — 1,3 %, мванга — 1,2 %, лендже — 1,1 %, біса — 1 %, інші 60 мов — 9,7 % (оцінка 2010 року).

Релігії ред.

Релігії в Замбії (2009 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
протестанти
  
 75.3%
католики
  
 20.2%
інші
  
 2.7%
атеїсти
  
 1.8%
Докладніше: Релігія в Замбії

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: протестантизм — 75,3 %, римо-католицтво — 20,2 %, інші (іслам, буддизм, індуїзм, бахаїзм) — 2,7 %, не сповідують жодної — 1,8 % (станом на 2010 рік)[1].

Освіта ред.

Докладніше: Освіта в Замбії

Рівень письменності 2015 року становив 63,4 % дорослого населення (віком від 15 років): 70,9 % — серед чоловіків, 56 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 1,1 % ВВП країни, станом на 2008 рік (170-те місце у світі)[1].

Охорона здоров'я ред.

Докладніше: Охорона здоров'я в Замбії

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 0,17 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 2 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2010 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 5 % ВВП країни (95-те місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 64,72 ‰ (17-те місце у світі); хлопчиків — 70,19 ‰, дівчаток — 59,09 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 224 випадків на 100 тис. народжень (26-те місце у світі)[1].

Замбія входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання ред.

Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні дуже високий. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А, черевний тиф, малярія, гарячка денге, шистосомози, сказ (станом на 2016 рік)[1].

2014 року було зареєстровано 1,15 млн хворих на СНІД (9-те місце в світі), це 12,37 % населення в репродуктивному віці 15-49 років (7-ме місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила 18,9 тис. осіб (16-те місце у світі)[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 7,2 % (174-те місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 14,8 % (оцінка на 2014 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.

Санітарія ред.

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 85,6 % населення в містах і 51,3 % в сільській місцевості; загалом 65,4 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 55,6 %, в сільській місцевості — 35,7 %, загалом по країні — 43,9 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2002 рік, дорівнює 1,57 км³ на рік, або 147 тонни на одного мешканця на рік: з яких 18 % припадає на побутові, 8 % — на промислові, 73 % — на сільськогосподарські потреби[1].

Соціально-економічне становище ред.

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 95,4 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 89,7 %; частка осіб похилого віку — 5,7 %, або 17,6 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2010 року перебувало 60,5 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні виглядає таким чином: нижній дециль — 1,5 %, верхній дециль — 47,4 % (станом на 2010 рік)[1].

Станом на 2013 рік, в країні 10,7 млн осіб не має доступу до електромереж; 26 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 45 %, у сільській місцевості — 14 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 3,164 млн унікальних інтернет-користувачів (94-те місце у світі), що становило 21 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси ред.

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 6,906 млн осіб (66-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 85 %; промисловість і будівництво — 6 %; сфера послуг — 9 % (2004)[1]. 1,0 млн дітей у віці від 7 до 14 років (41 % загальної кількості) 2005 року були залучені до дитячої праці[1]. Безробіття 2008 року дорівнювало 15 % працездатного населення, 2000 року — 50 % (151-ше місце у світі); серед молоді у віці 15-24 років ця частка становила 15,2 %, серед юнаків — 14,6 %, серед дівчат — 15,8 % (42-ге місце у світі)[1].

Кримінал ред.

Докладніше: Злочинність у Замбії

Наркотики ред.

 
Світові маршрути наркотрафіку (англ.)

Перевалочний пункт для метаквалону, героїну і кокаїну, що прямує до Південної Африки й, можливо, до Європи; внутрішнє споживання канабісу. Слаборозвинена фінансова інфраструктура в поєднанні з прихильністю уряду до боротьби з відмиванням грошей роблять державу непривабливою для даного виду криміналу. Основним споживачем канабісу[1].

Торгівля людьми ред.

Докладніше: Торгівля людьми в Замбії

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Замбії докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не в повній мірі, країна знаходиться у списку другого рівня[5][6].

  •  
    Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
  •  
    Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)

Гендерний стан ред.

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 1 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 0,89 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 0,76 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 1 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження ред.

Населення Замбії[7]
Рік Населення Зміна
1950 2 340 000 —
1960 3 045 000 +30.1%
1970 4 139 000 +35.9%
1980 5 775 000 +39.5%
1990 7 860 000 +36.1%
2000 10 202 000 +29.8%
2010 13 089 000 +28.3%

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

  • .

Переписи ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах ац аш Zambia : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. ↑ ' Demographic Yearbook Special Census Topics Volume 1 Basic population characteristics : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2004. — 19 April. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  3. ↑ International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
  4. ↑ Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  5. ↑ Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  6. ↑ UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
  7. ↑ De Wulf, Martin. Zambia 2015. Population Pyramids of the World from 1950 to 2100. Архів оригіналу за 23 грудня 2016. Процитовано 16 листопада 2016.

Література ред.

Українською ред.

Російською ред.

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Населення Замбії
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Населення_Замбії&oldid=34889804