Залізничний вокзал (Тернопіль)

двірець головної станції Тернопільської дирекції Львівської залізниці

Залізничний вокзал — двірець головної станції Тернопільської дирекції Львівської залізниці. Розташований у середмісті Тернополя. Пам'ятка архітектури місцевого значення, охоронний номер 13.

Залізничний вокзал
Двірець
Вокзал Тернополя у 2014 р.
Вокзал Тернополя у 2014 р.
49°33′14″ пн. ш. 25°36′02″ сх. д. / 49.55389° пн. ш. 25.60056° сх. д. / 49.55389; 25.60056Координати: 49°33′14″ пн. ш. 25°36′02″ сх. д. / 49.55389° пн. ш. 25.60056° сх. д. / 49.55389; 25.60056
Країна Україна Україна
Дата заснування 1870
Статус  Пам'ятка архітектури місцевого значення

Залізничний вокзал. Карта розташування: Україна
Залізничний вокзал
Залізничний вокзал
Залізничний вокзал (Україна)
CMNS: Залізничний вокзал на Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

Перша будівля виникла 1870 року з відкритттям 28 грудня 1870 року залізничної колії Золочів — Тернопіль. Восени 1903 почали будівництво нового приміщення вокзалу. Проект розробило технічне бюро міністерства залізниць у Відні (нині Австрія).

Навесні 1905 закінчено спорудження правого крила, в серпні 1906 новий вокзал ввели у дію.

Фронтон було прикрашено дзеркальним коло-вікном площею 65 м². На вокзалі були водогін, центральне опалення, освітлення від власної динамомашини. Вартість будівництва — 300 тисяч крон.

Зруйнований під час Першої світової війни, згодом відбудований.

У вересні 1920 в салоні Залізничного вокзалу розміщувався штаб Головного отамана Армії УНР Симона Петлюри.

1944 — знову зруйновано. Відновлений 1952 року в зміненому вигляді.

Останні опоряджені роботи в 1999–2000  виконала фірма «Марс» під керівництвом А. Мусійчука (архітектор Данило Чепіль).

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати