Залізниця (Рівненський район)
Залі́зниця — село в Україні, у Рівненнському районі Рівненської області. На сьогоднішній день у складі Корецької міської громади. Раніше було центром Залізницької сільської ради. Населення — 493 особи; перша згадка — 1557 рік. У селі є загальноосвітня школа І ступеня, клуб, публічно-шкільна бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт. Село газифіковане[1].
село Залізниця | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Рівненська область |
Район | Рівненський район |
Громада | Корецька міська громада |
Код КАТОТТГ | UA56060310140039848 |
Облікова картка | Залізниця |
Основні дані | |
Перша згадка | 1557 |
Населення | 494 |
Площа | 1,376 км² |
Густота населення | 358,28 осіб/км² |
Поштовий індекс | 34724 |
Телефонний код | +380 3651 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°41′12″ пн. ш. 26°59′25″ сх. д. / 50.68667° пн. ш. 26.99028° сх. д.Координати: 50°41′12″ пн. ш. 26°59′25″ сх. д. / 50.68667° пн. ш. 26.99028° сх. д. |
Водойми | річка Безіменна |
Відстань до обласного центру |
57 км |
Відстань до районного центру |
16 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | Рівненська область, Корецький район, село Залізниця |
Карта | |
Мапа | |
|
Географія
ред.Селом протікає річка Безіменна.
Історія
ред.Визначні дати
ред.- 1612 року село було сплюндроване нападом татар.
- XVIII століття — залізницькі землі захопив польський магнат Щепковський. За його часів зріс видобуток болотної руди.
- 1812 р. — під час франко-російської війни 1812 року Щепковський створив загін, озброївши своїх кріпаків, і влився до польського війська, яке допомагало французам. Після поразки французів до свого маєтку не повернувся і Залізниця перейшла до поміщиків Леонтовичів.
- 1913 р. — збудовано школу, у якій було три класи і один вчитель.
- 1976 р. — встановлено пам'ятний знак землякам, які загинули у Другій світовій війні.
- 1990 р. — упорядковано братську могилу воїнів УПА на східній околиці села[2].
Історична довідка
ред.Походження назви села відноситься до часів Київської Русі і пов'язується з добуванням заліза з місцевої болотної руди, яке потім йшло на виготовлення холодної зброї у сусідньому селі Харалуг. Тут у часи плейстоцену і голоцену заклались і сформувались поклади лімонітів (болотних руд), які у своєму складі мають до 65 % заліза. За своїми фізичними властивостями вони порівняно легкоплавкі. Біля Залізниці в урочищі «Німецький ліс» виявлено копальні залізної руди. Ця назва урочища пов'язана з тим, що до початку Другої світової війни на території села проживала велика кількість німецьких колоністів. Тепер, дещо віддалені хутори, на місцевому діалекті звуться «колонії». У селі працював паровий вальцовий млин, велося виробництво цегли-сириці, для будівництва печей і грубок. Але основна частина жителів займалася сільським господарством. Після війни, на дещо спорожнілі терени, прийшло багато нових переселенців-українців, втікачів з Холмщини, у результаті сумновідомої операції Вісла.
У 1906 році село Межиріцької волості Рівненського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 53 верст, від волості 7. Дворів 69, мешканців 422[3]. Польською мовою назва села звучить Желізниця[4]
Постаті
ред.- Уродженцем села є Герой України Гордійчук Ігор Володимирович.
- У Залізниці народилась Герой України Ступницька Катерина Вікторівна
Архітектура
ред.Покровська церква
ред.Збудована у 1745 році.
Примітки
ред.- ↑ Газифіковано села Коловерти та Залізниця. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 11 грудня 2010.
- ↑ Рішення обласної ради[недоступне посилання з травня 2019]
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 13 лютого 2020.
- ↑ Цинкаловський О. (1984). Стара Волинь і Волинське Полісся (Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року): У 2-х тт. — Т. 1. — Вінніпег, 1984. — С. 120 (укр.) . с. 391.
Джерела
ред.- Żelaźnica, gmina Międzyrzecz, parafia prawosławna Daniczów, kaplica katolicka parafii Międzyrzec Korecki… // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 764. (пол.)
Посилання
ред.- Погода у Залізниці [Архівовано 16 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Рудківська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці [Архівовано 9 квітня 2017 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |