Відкрити головне меню
Залізна корона

Залі́зна коро́на (лат. і італ. Corona Ferrea), або Залі́зна коро́на лангоба́рдів (лат. Corona Ferrea Langobardiae) — корона лангобардського королівства. Складається з золотого обруча в 3 дюйми шириною, покритого дорогоцінними каменями, всередині якого міститься вузький залізний обруч. Останній, за переказами, походить не далі часів Карла Великого, являв собою спочатку цвях від хреста Спасителя, подарований Папою Григорієм Великим лангобардській принцесі Теоделінді, яка веліла приготувати з нього корону для коронування свого чоловіка Агілульфа (593) (див. також вотивна корона).

З тієї пори корона була віддана на зберігання в храм Іоанна Хрестителя в Монці, біля Мілана, де знаходиться і по теперішній час. Крім самостійних лангобардських королів, нею коронувалися велика частина німецьких імператорів, від Карла Великого до Карла V; в 1805 , після заснування Італійського королівства, — Наполеон I, а в 1838, як король Ломбардо-венеціанський, — австрійський імператор Фердинанд I.

Зміст

ГалереяРедагувати

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • The Iron Crown and Imperial Europe. Buccellatin, Graziella, and Holly Snapp, eds. Milan: Mondadori, 1995.
  • Maspero, Valeriana. La corona ferrea. La storia del più antico e celebre simbolo del potere in Europa, Vittone Editore, Monza, 2003.

ПосиланняРедагувати