Залужжя (Збаразька міська громада)

село в Україні, у Збаразькій міській громаді Тернопільського району Тернопільської області

Залу́жжя — село в Україні, у Збаразькій міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Гнізна, у північній частині району. До 2020 центр сільради, якій були підпорядковані села Івашківці та Ліски.

село Залужжя
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський район
Громада Збаразька міська громада
Основні дані
Засноване 1444
Населення 1 242
Територія 4.619 км²
Густота населення 268.89 осіб/км²
Поштовий індекс 47304
Телефонний код +380 3550
Географічні дані
Географічні координати 49°40′19″ пн. ш. 25°45′04″ сх. д. / 49.67194° пн. ш. 25.75111° сх. д. / 49.67194; 25.75111Координати: 49°40′19″ пн. ш. 25°45′04″ сх. д. / 49.67194° пн. ш. 25.75111° сх. д. / 49.67194; 25.75111
Водойми р. Гнізна
Відстань до
районного центру
2 км
Найближча залізнична станція Збараж
Відстань до
залізничної станції
2 км
Місцева влада
Адреса ради 47302, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Збараж, вул. Б. Хмельницького, 4
Карта
Залужжя. Карта розташування: Україна
Залужжя
Залужжя
Залужжя. Карта розташування: Тернопільська область
Залужжя
Залужжя
Мапа
Мапа

CMNS: Залужжя у Вікісховищі

Населення — 1157 особи (2014). Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Збаразької міської громади.[1]

Історія ред.

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки ранньої залізної доби.

Перша письмова згадка – 1444 р. (село віддали в оренду русинові Іванку); за іншими даними 1463 р. як "Залужє", згідно з актом поділу маєтностей між князями Василем, Семеном і Солтаном Збаразькими. Назва, ймовірно, від місця розташування – «за лугом». 1649 р. село згадане під час облоги Збаразького замку.

Наприкінці 17–середині 18 ст. у селі був монастир. На початку 19 ст. були мури келійного корпусу, які пізніше розібрали.

1890 р. в селі – 1451 житель. Функціонували початкова школа, фільварок, броварня, ґуральня, млин, кам’яний кар’єр, цегельня і корчма. В УГА вовали Дмитро і Михайло Ващуки, Василь і Григорій Іваськіви, Петро Клеванчук, Яків Нечай, Микола Шмигельський та інші.

1921 р. в селі проживало 1590 осіб, працювали кам’яний кар’єр, цегельня. 1925 р. працювало 2 млини Е.Явеця і Бляустена, підприємство з видобутку вапняку А. Диновського (10 робітників). Діяли філії товариств “Просвіта”, «Січ», «Луг», “Сільський господар”, «Союз українок», “Рідна школа» та інших, а також кооператива, аматорський драматичний гурток і хор. У 1932 р. працювала 2-класна школа.Протягом 1934–1939 рр. Залужжя – центр ґміни, до якої належали села Базаринці, Зарубинці, Івашківці, Малий Глибочок і Тарасівка.

7 липня 1941 р.–4 березня 1944 р. Залужжя – під нацистською окупацією. Під час німецько-радянської війни в Червоній армії загинули або пропали безвісти близько 80 уродженців села. В ОУН і УПА перебували, загинули, репресовані, симпатики – 56 осіб; криївка була на господарстві С. Іваськів (Олещук).

Після ліквідації Збаразького району 19 липня 2020 року підпорядковується Тернопільському району[2].

Населення ред.

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Відсоток
українська 97,99%
російська 2,01%

Пам'ятки ред.

 
Церква Преображення Господнього

Є оборонна кам'яна церква Преображення Господнього (або Спасо-Преображенська, ренесанс, 1600, реставрована 1989). Як свідчить напис на білокам'яній плиті, вмурованій над одвірками південного фасаду, церкву Преображення Господнього збудував брацлавський воєвода Іван (Януш) Збаразький 1600 року «на місці старожитнього монастиря» Преподобного Онуфрія Великого. Вона належить до тридільних безбанних храмів, поширених на Поділлі з XIV сторіччя. Сьогодні це пам’ятка архітектури національного значення; на стіні храму встановлено сонячний годинник.

Поблизу церкви Преображення Господнього заплановано створити музей під відкритим небом. У 2013 р. освячено Хресну дорогу та закладено фундамент для спорудження дерев'яної церкви (1767 р.) перевезеної з с. Горинка Кременецького району

Також у селі є нова церква (1996 р., кам’яна), залишки костелу Святої Розалії (1914 р., реконструйований 1926 р.; у 1927 р. біля нього спорудили "фіґуру" Матері Божої з Ісусиком на руках; закритий 1946 р.).[4]

Заказники ред.

На території Залужжя є ботанічний заказник Залужанський, геологічні заказники «Бабина гора»(7,4 га) та Гора «Довбуша»(19,2 га), стратиграфічний заказник плейстецинових відкладів ґрунтів.

 
Церква Преображення Господнього (Залужжя, ПЦУ) Фото: Ревун А.
 
Церква Преображення Господнього (Залужжя, ПЦУ) Спасо-Преображенська церква. Фото: Ревун А.

Пам'ятники та пам'ятні знаки ред.

Встановлено пам'ятні хрести:

Споруджено:

Скульптура святого Онуфрія

Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва.

Робота Францішека Станькевича та Іоана Шейгеца; виготовлена із каменю-вапняка (встановлена ХІХ ст.).

Скульптура — 1,3 м; постамент — 1,8х,45х0,45 м, площа — 0,0003 га.[5]

Скульптура святого Григорія

Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва. Розташована на вулиці Л. Українки.

Меценати Габріела і Маріанна Фельчишини; виготовлена із каменю-вапняка (встановлена 1844 р.).

Скульптура — 1,3 м; постамент — 1,2 м.[6]

Пам'ятний знак на захист від епідемій

Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва. Розташована в центрі села, біля церкви.

Робота самодіяльних майстрів, виготовлена із каменю-вапняка (встановлена 1831 р.).[6]

Скульптура святої Анни

пам'ятка монументального мистецтва. Розташована на вулиці Виноградній, 4.

Робота самодіяльних майстрів, виготовлена із каменю (встановлена ХІХ ст.).

Скульптура — 1,1 м, постамент — 1,5х1,5х1,5 м, площа — 0,0003 га.[7][8]

Скульптура Матері Божої

Пам'ятка монументального мистецтва. Розташована на вулиці Збаразькій, 32.

Робота самодіяльних майстрів, виготовлена із каменю (встановлена 1863 р.).

Скульптура — 1,2 м, постамент — 1,2х1х1 м, площа — 0,0003 га.[9][8]

Скульптура Матері Божої Непорочного Зачаття

Пам'ятка монументального мистецтва. Розташована на вулиці Збаразькій, 70.

Робота самодіяльних майстрів, виготовлена із каменю (встановлена ХІХ ст.).

Скульптура — 1,3 м, постамент — 1,9х1х1 м, площа — 0,0003 га.[9][10]

Скульптура Матері Божої, 1927

Пам'ятка монументального мистецтва. Розташована на вулиці Франка — Франка бічна.

Робота самодіяльних майстрів, виготовлена із каменю (встановлена 1927 р.).

Скульптура — 1,3 м, постамент — 1,8х1,1х1,3 м, площа — 0,0009 га.[9][10]

Соціальна сфера ред.

Діють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, фермерське господарство «Марія», цукровий завод.

Відомі люди ред.

У Залужжі народилися:

  • громадський діяч, член Виділу УНРади ЗУНР Андрій Шмиґельський (Шмигельський; 1866–1920),
  • спортсмен (гирьовий спорт, вільна боротьба) Назарій Бойко (1982–2003),
  • повітовий провідник ОУН Збаражчини, керівник збройного повстання у Збаразькому районі в грудні 1939 р. Михайло Данилевич (1911–1941),
  • ре­дактор, культурно-освітній і громадський діяч Іван Ющишин (1883–1960);

Проживали:

  • проживав літератор Я. Кущак;
  • учений у галузі філології, педагог Т. Пачовський;
  • перебував Іван Франко.

Примітки ред.

  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
  2. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  3. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  4. Syroti︠u︡k, Oleh,; Unii︠a︡t, Viktor,; Сиротюк, Олег,; Уніят, Віктор,. Ternopilʹshchyna : istorii︠a︡ mist i sil. Ternopilʹ. ISBN 978-966-457-228-3. OCLC 923179274.
  5. Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 18 жовтня 2005 року № 112.
  6. а б Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 27 січня 2010 року № 16.
  7. Наказ департаменту культури, релігій та національностей Тернопільської ОДА від 15 травня 2014 р. № 76-од.
  8. а б Наказ Міністерства культури України від 18 квітня 2017 року № 323.
  9. а б в Наказ департаменту культури, релігій та національностей Тернопільської ОДА від 15 травня 2014 року № 76-од.
  10. а б Наказ Міністерства культури України від 18 квітня 2017 р. № 323.

Література ред.