Відкрити головне меню

Закон складового сингармонізму (грец. syn — разом і harmonia — співзвучність) — закон, за якого звуки в складі сполучалися за принципом їх однорідності з погляду передньої і непередньої артикуляції: палаталізовані приголосні поєднувалися з голосними передньої артикуляції, непалаталізовані — з голосними непередньої артикуляції.

Наприклад, мы-шь, же-на, бы-ти, чь-то, дъ-ра-ти.

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Крижанівська О. І. Історія української мови: Історична фонетика. Історична граматика: навч.посіб./О. І. Крижанівська. — К.:ВЦ «Академія»,2010. — 248с.