Відкрити головне меню

Заклинський Богдан Романович

український публіцист, письменник

Заклинський Богдан Романович (псевдоніми: Богдан З-ий, Б. З., С.Правдолюб та ін.; 9 серпня 1886, Станиславів (тепер м.Івано-Франківськ) — 12 квітня 1946, Львів) — український публіцист, фольклорист, літературознавець, педагог, письменник.

Заклинський Богдан Романович
Zaklynsky B.jpg
Народився 9 серпня 1886(1886-08-09)
Станиславів (тепер м.Івано-Франківськ)
Помер 12 квітня 1946(1946-04-12) (59 років)
Львів
Національність українець
Діяльність публіцист, фольклорист, літературознавець, педагог, письменник
Військове звання OR-6 USR Feldwebel.svg Підхорунжий (фельдфебель)
Конфесія УГКЦ
Батько Заклинський Роман Гнатович
Брати, сестри  • Заклинський Ростислав Романович і Заклинський Корнило Романович
У шлюбі з Заклинська Осипа
Діти Гердан (Заклинська) Олена
Заклинський Святослав
Заклинська Орися

ЖиттєписРедагувати

Закінчив Станиславівську учительську семінарію в 1910 році. Учитель народних шкіл в Галичині (зокрема, у селі Медведівці[1]), Волині й Закарпатті, підхорунжий УСС. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (1913).

Старший син Романа Заклинського. Брат Ростислава та Корнила Заклинських.

ТвориРедагувати

  • Опис рідного краю. Львів, 1913.
  • Маленька географія України. Відень, 1915.
  • Що треба знати кожному Українцеві. Відень: накладом Союзу Визволення України, 1915.
  • Житє українського народа. Відень, 1917.
  • Марійка Підгірянка. В кн.: Підгірянка М. В чужім пір'ю. Ужгород, 1922.
  • Методика усного і письменного стилю для всіх шкіл. Львів, 1929.
  • Народні співанки коломийки. Львів, 1929.
  • Творчість Юрія Шкрібляка. Львів, 1945.
  • Мої спомини про Івана Франка. В кн.: Іван Франко у спогадах сучасників, кн. 2. Львів, 1972.

Джерела та літератураРедагувати

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Гуцал П. Заклинський Богдан Романович… — С. 601.