Мукачівський драматичний театр — драматичний театр у місті Мукачево.

Мукачівський драматичний театр
Мукачівський драматичний театр
Мукачівський драматичний театр
Мукачівський драматичний театр

48°26′32″ пн. ш. 22°43′08″ сх. д. / 48.44234000002777663° пн. ш. 22.718990000027780241° сх. д. / 48.44234000002777663; 22.718990000027780241Координати: 48°26′32″ пн. ш. 22°43′08″ сх. д. / 48.44234000002777663° пн. ш. 22.718990000027780241° сх. д. / 48.44234000002777663; 22.718990000027780241
Країна Україна Україна
Місто
Адреса
пл. Кирила і Мефодія, 1
Тип драматичний театр
Статус обласний державний
Статус спадщини пам'ятка архітектури місцевого значення України
Відкрито серпень 1947 року
Знову відкрито 25 листопада 1972
Колишні назви Мукачівський драматичний театр
Репертуар класична і сучасна драматургія
Керівництво Глеба Юрій Федорович (директор-художній керівник)
Тищук Євген Віталійович (головний режисер)
mukachevoteatre.wordpress.com
Ідентифікатори і посилання
UA-21-104-0010

Мапа

CMNS: Мукачівський драматичний театр у Вікісховищі

Загальні дані ред.

Адреса: пл. Кирила і Мефодія, буд. 1, м. Мукачеве 89600, Україна.

Директор-художній керівник театру — Юрій Глеба (з березня 2017 р.[1]).

Головний режисер Тищук Євген Віталійович[2].

Історія ред.

 
Перша трупа театру, 1947 рік

Історія професійного Мукачівського драматичного театру розпочалася в серпні 1947 року прем'єрою історико-документальної драми за п'єсою Бехтєрєва та А. Розумовсьуого «Полководець Суворов». Постановку здійснив перший головний режисер театру Григорій Готарський, який, будучи головним режисером Білгород-Дністровського російського драматичного театру в 1946 році переїхав разом з трупою на постійну роботу до міста Мукачеве.

 
ЛІСОВА ПІСНЯ. Л. Українка режисер Євген Тищук
 
ВИШНЕВИЙ САД. А. Чехов режисер Віталій Дворцин
 
СМЕРТЬ ТАРЄЛКІНА. О. Сухово-Кобилін режисер Євген Тищук
 
МАТИ. М. Горький режисер Костянтин Дубінін
 
НАД ПРІРВОЮ У ЖИТІ. Д. Селінджер режисер Євген Тищук
 
ВЕЛИКОДУШНИЙ РОГОНОСЕЦЬ. Ф. Кроммелінк режисер Євген Тищук

У 1963 році театр фактично закрили, приєднавши до Закарпатського обласного українського музично-драматичного театру (м. Ужгород) зі збереженням двох труп — української та російської.

Наприкінці ж 1965 року російська трупа знову опинилася в Мукачевому на правах філії українського облмуздрамтеатру.

25 листопада 1972 року театр виборов право бути самостійним — і був перейменований з філії облмуздрамтеатру в Закарпатський обласний державний російський драматичний театр.

Визнання до театру прийшло, коли ним керував народний артист України Олександр Король (197279) — са́ме в цей час звання заслужених артистів України присвоєно низці артистів театру: Л. Аркадьєву, Л. Пироговій, О. Королю, В. Столярову.

Від 1979 року колективом театру керує Ю. С. Шутюк.

Яскравою сторінкою театру став період діяльності колективу на чолі із заслуженим діячем мистецтв Росії Юзефом Фекете (198288).

У 1988 році головним режисером театру став заслужений артист України Юрій Гаруля. У цей час до постановок у театрі активно залучалися режисери з театрів інших міст — М. Баціян, В. Талашко, С. Мойсеїв.

У 1990-х роках театр, одним із перших в Україні, перейшов на нові форми господарювання, зокрема контрактну форму прийому на роботу творчих працівників.

У 2000 році головним режисером театру було призначено Євгена Тищука, магістра режисури, випускника Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. I. К. Карпенка-Карого (майстерня К. М. Дубініна), та Школи-студії (інститут) ім. В. І. Немировича-Данченка при МХАТ ім. А. П. Чехова (майстерня В. В. Фокіна), з приходом якого в театрі відновились постановки п'єс класичного репертуару. Зокрема, аншлаговою стала його постановка «Лісової пісні» Лесі Українки.

Репертуар і діяльність ред.

Чинний репертуар театру включає твори української та світової класики.

Театр є постійним учасником міжнародних театральних фестивалів: «Зустрічі в Росії» м. Санкт-Петербург; «Біла вежа», м. Брест; «Золотий лев» м. Львів; «Кримський ковчег» м. Сімферополь; «Коломийські представлення», м. Коломия. Висока виконавча професійність колективу не раз відмічалась провідними театральними критиками з України, Росії, Білорусі, Польщі, Угорщини. Театральні критики: Ніна Мазур (Німеччина), Андрій Москвін (Польща), Тетяна Котович (Білорусь) відзначили професійність режисури, енергетику, емоційність, переконливість акторів.

Подією в соціально-культурному житті України є Міжнародний театральний фестиваль національних меншин «ЕТНО-ДІА-СФЕРА», автором ідеї та ініціатором проведення якого на базі театру є директор і художній керівник театру Юрій Степанович Шутюк. За масштабність театрального форуму та стабільність проведення цього унікального фестивалю, театр нагороджено дипломом Всеукраїнського свята «Сузір'я дружби», відзнакою Міністерства культури і туризму України, у номінації «Професійний художній колектив, який пропагує мистецтво національних меншин України».

Сьогодні[коли?] тут працюють: народна артистка України Лідія Пирогова; заслужені артисти України Віктор Куниця, Галина Кутасевич, Василь Фурдь; артисти лауреати престижної обласної театральної премії імені братів Євгена та Августина-Юрія Шерегіїв Руслан Аітов, Віктор Добряк, Людмила Лайкова, Рудольф Ланьо, Сірануш Матл, Кристина Мочані Станіслав Овдєєнко, Вероніка Тищук, артисти-провідні майстри сцени Петро Коваленко, Сергій Малинський, артисти вищої категорії Тетяна Курта, Лілія Приходько, артисти Яна Дешко, Катерина Дунай, Ольга Новаковська, Яніна Паук, Вероніка Тищук (молодша), Олександра Ражик. Помічники режисера: Вікторія Кулішова, та Олена Чермяніна. Відкриттям режисерського таланту стали постановки актрис Вероніки Тищук та Тетяни Курти.

Колектив не боїться експериментувати з сценічною формою. Так, головним режисером Тищук Євген Віталійович на базі театру створена акторська група, яка посилено займається «біомеханікою» Всеволода Мейєрхольда.

Примітки ред.

  1. Мукачівський театр очолив колишній начальник управління культури Закарпаття. Архів оригіналу за 12 листопада 2017. Процитовано 11 листопада 2017.
  2. Трупа на сайті театру. Архів оригіналу за 12 листопада 2017. Процитовано 11 листопада 2017.

Посилання ред.

Трейлери вистав ред.