Зайцев Борис Петрович
Зайцев Борис Петрович (30.11.1927, Оленінські Кар'єри Сталінської області, нині місто Докучаєвськ Донецької області - 23.01.2014, Харків) — історик, фахівець в галузі спеціальних історичних дисциплін, кандидат історичних наук (1969), доцент кафедри історіографії, джерелознавства та археології Харківського державного університету (1973). Один з засновників емблематики в Україні.
| Зайцев Борис Петрович | |
|---|---|
| Народився |
30 листопада 1927 Оленінські Кар’єри Сталінської обл. |
| Помер |
23 січня 2014 (86 років) Харків, Україна |
| Alma mater | ХНУ імені В. Н. Каразіна |
| Галузь | історія, джерелознавство, спеціальні історичні дисципліни |
| Заклад | Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна |
| Посада | директор музеюd |
| Науковий ступінь | кандидат історичних наук |
| Війна | німецько-радянська війна |
| Нагороди |
  |
Біографія ред.
Юність ред.
В 1951 році закінчив Ямську вечірню школу робітничої молоді (тепер м. Сіверськ Донецької області) і продовжив навчання на історичному факультеті Харківського державного університету (1951—1956)[1].
Освітня та наукова діяльність ред.
З 1955 року працював старшим лаборантом археологічного музею університету. Завідувач археологічного музею Харківського університету (1959—1964). Під час роботи в археологічному музеї щорічно брав участь в археологічних експедиціях, які проводилися на базі історичного факультету археологами К. Е. Гриневичем, Б. А. Шрамко та В. І. Кадєєвим. Здійснив ряд самостійних археологічних розвідок пам'яток черняхівської культури в басейні Сіверського Дінця[1].
З 1964 року працював на новоствореній кафедрі історіографії, допоміжних історичних дисциплін і методики історії історичного факультету (тепер — кафедра історіографії, джерелознавства та археології). В 1969 році захистив кандидатську дисертацію «Емблематика Радянської України» (ХДУ, науковий керівник — проф. О. І. Каменцева). Затверджений у вченому званні доцента (1973). Заступник декана історичного факультету з наукової роботи[2].
Головні наукові інтереси: нумізматика, геральдика, архівознавство,краєзнавство. Один із засновників емблематики в Україні. У ХДУ викладав спеціальні історичні дисципліни, архівознавство, історію стародавніх суспільств, паралельно викладав у Харківському інституті культури[1].
Автор понад 400 наукових, науково-методичних та науково-популярних праць[2].
За значний внесок у розвиток краєзнавчого руху в Україні Президія правління Всеукраїнського спілки краєзнавців присвоїла Б. П. Зайцеву звання «Почесний член Всеукраїнського спілки краєзнавців» (1996). У складі кафедри став лауреатом Республіканської премії ім. Д. І. Яворницького Всеукраїнської спілки краєзнавців (1997). Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня, має дев'ять медалей, у тому числі «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років»[2].
Був членом редакційних колегій серій збірників архівних документів і матеріалів «Старовинні міста Харківщини» та «Краю мій, Слобожанщино!». Брав участь у роботі геральдичної комісії при Харківському міськвиконкомі. Разом з В. В. Поповим (тоді студентом 5 курсу історичного факультету) брав участь у всеукраїнському конкурсі по створенню ескізу Великого Державного Герба України (1996)[1].
Смерть ред.
Основні праці ред.
- Історія створення першої радянської печатки // АУ. — 1966. — № 6.
- Емблема професійної Спілки робітніків-металістів (1923—1931 рр.) // Історичні джерела та їх використання. — 1969. — Вип. 4.
- Перші радянські бойові нагороди: метод. посібник (Х., 1976, у співавторстві).
- Університет в 1946—1980 рр. // Харківський державний університет, 1805—1980 (Х., 1980, в соавторстве).
- Історія архівної справи в України // Архівознавство та археологія (Х., 2006, у співавторстві).
Див. також ред.
Література ред.
- Борис Петрович Зайцев: воспоминания и библиография / Авт.-сост. Сергій Іванович Посохов; Авт.-сост. Сергій Михайлович Куделко, М. В. Гречишкина. — Харків: Издательство ХНУ им. В. Н. Каразина, 2012. — 139 с.
- Любченко Т. Старший товариш // Харківський університет. — 1972. — 30 травня.
- Новікова О. Борис Петрович Зайцев // Харківський університет. — 1997. — 23 вересня.
- Скачко І. Війна та мир // Харківський університет. — 1991 — 4 травня.
- Бердута М. З. Університет: життя і доля: [Про істориків Б. К. Мигаля, В. І. Кадеева, Б. П. Зайцева] // UNIVERSITATES. — 2007. — № 2.
Примітки ред.
- ↑ а б в г Борис Петрович Зайцев (до 80-річчя з дня народження): Біобібліогр. показ. / Уклад.: В. Д. Прокопова, С. Б. Глибіцька; Наук. ред.: С. М. Куделко; Бібліогр. ред.: Ю. Ю. Полякова. — Х.: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2007. — 53 с.
- ↑ а б в Кафедрі історіографії, джерелознавства та археології — 40 років: Довідкове видання / Укладачі: Б. П. Зайцев, О. Є. Шабельська, — Х., 2004.