Задніпровський Михайло Олександрович

Задніпро́вський Миха́йло Олекса́ндрович (справжнє прізвище Буряченко) (нар. 9 січня 1924(19240109), с. Кам'янка, нині місто Черкаської області — 9 червня 1980, Київ) — український актор, народний артист УРСР.

Задніпровський Михайло Олександрович
Зображення
Зображення
Народився 9 січня 1924(1924-01-09)
Ка́м'янка, Черкаська область, СРСР
Помер 9 червня 1980(1980-06-09) (56 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання Байкове кладовище
Громадянство  СРСР
Діяльність актор
Роки діяльності з 1950
У шлюбі з Ткаченко Юлія Семенівна
Звання Народний артист УРСР— 1969
IMDb nm0951743
Нагороди та премії
Орден Жовтневої РеволюціїМедаль «За відвагу»Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1971

Життєпис ред.

Народився 9 січня 1924 року у м. Кам’янка. Походив із козацького, гайдамацького роду.

Батьки Михайла – представники сільської інтелігенції. Батько – Олександр Єлисейович – мав вищу освіту, служив головним бухгалтером на Косарському цукровому заводі. Мати – Дарина Федорівна – дитячі і юнацькі роки провела у Вербівці, працювала у майстерні вишивальниць Наталії Давидової, відомої художниці. І Олександр Єлисейович, і Дарина Федорівна були закоханими у мистецтво, захоплювалися народною піснею, співали в хорі, грали в самодіяльному театрі, що діяв при Кам’янській «Просвіті».

Навчався майбутній актор у Кам’янській середній школі № 1, грав у шкільному театрі. У 1941 році юнак закінчив школу і відразу пішов добровольцем на фронт. Його шлях воїна проліг від Сталінграда до Праги. Був тяжко поранений.

У роки війни Михайло Олександрович брав участь в армійській художній самодіяльності. Тоді ж познайомився з артистом М. Задніпровським і на його прохання взяв його прізвище для сценічних виступів.

Коли закінчилася війна, Михайло Олександрович вступив до Київського інституту театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого. 1950 року закінчив навчання, відтоді в Київському українському драматичному театрі імені Івана Франка.

Був членом КПРС (від 1976 року).

За тридцять років сценічної діяльності Михайло Задніпровський створив чимало глибоких і хвилюючих образів, знявшись у кількох художніх фільмах і зігравши на сцені більше ста ролей у спектаклях української та світової класики. Михайло Задніпровський грав у спектаклях «Пам’ять серця», «Загибель ескадри», «В степах України» О. Корнійчука, «Фараони» А. Коломійця, «Украдене щастя» І. Франка, «Правда і кривда» М. Стельмаха та багатьох інших.

За виконання ролі капітана Максима Максимовича в п’єсі Корнійчука «Пам’ять серця» М. Задніпровському була присуджена премія УРСР імені Т. Шевченка. Також акторові було присвоєно почесне звання – Народний артист України.

Більшу частину свого життя Михайло Задніпровський прожив у Києві, проте не забував і Кам’янку. Часто приїжджав до рідних, цікавився культурним життям міста, організовував зустрічі з земляками.

Помер Михайло Задніпровський 19 червня 1980 року в Києві. Його давні воєнні рани так і не загоїлись остаточно і стали причиною передчасної смерті артиста. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 1).

Ролі ред.

 
Надгробок Михайла Задніпровського на Байковому кладовищі в Києві.

Відзнаки ред.

  • Народний артист УРСР (1969).
  • Державна премія УРСР імені Тараса Шевченка (1971) за виставу «Пам'ять серця» (разом із драматургом, режисером-постановником і ще чотирма акторами).
  • Орден Жовтневої Революції, медалі.

Сім'я ред.

Вшанування пам'яті ред.

У місті Київ є вулиця Михайла Задніпровського. Також у місті Кам'янка є вулиця Задніпровського.

Література ред.

Посилання ред.

  • Задніпровський Михайло Олександрович. library.ck.ua. 
  • Спогади. Михайло Задніпровський 9 лист. 2015 р. UA:Перший
  • Серія „Черкащини славетні імена“ стор. 22