Задарська угода (1358)
Задарська угода, Задарський мир (хорв. Zadarski mir) — мирна угода між Венеційською республікою та угорсько-хорватським королем Лайошем I, яка була підписана 18 лютого 1358 року в Монастирі святого Франциска Ассізького у місті Задар[1].
| Задарська угода Задарський мир хорв. Zadarski mir | |
|---|---|
 | |
| Тип | мирна угода |
| Підписано | 18 лютого 1358 |
| Місце | Задар |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Наслідки ред.
Відповідно до угоди Венеційська республіка відмовилася від прав на Далмацію, а угорська армія покинула її володіння на річках П'яве та Брента. Венеція віддала свої володіння у Далмації, від Кварнерської до Которської затоки, але утримала за собою узбережжя Істрії та регіону Тревізо[2][3]. Ця угода стала початком піднесення Рагузької республіки як незалежної та багатої торгової держави. 27 червня 1358 між рагузським архієпископом Джованні Саракою та Лайошем I були погоджені конкретні форми влади угорського короля над Рагузою. Сюзеренітет Угорського королівства, яке практично не мало флоту, був чисто номінальним, а вся повнота влади у місті перейшла до місцевого нобілітету.
Внаслідок мирної угоди дож Венеційської республіки також скасував будь-які згадки про Далмацію у своєму титулі.
Примітки ред.
- ↑ Isprave o Zadarskom miru 1358. godine. Milko Brković
- ↑ Lous I [Архівовано 25 жовтня 2014 у Wayback Machine.] on Britannica Encyclopedia
- ↑ Louis I [Архівовано 25 серпня 2017 у Wayback Machine.] on Answers.com
Посилання ред.
- Kako je i zašto Ladislav prodao Dalmaciju? [Архівовано 1 травня 2018 у Wayback Machine.]