Відкрити головне меню

Загрійчук Анатолій Леонідович
Загрійчук Анатолій Леонідович.jpg
Анатолій Загрійчук
Псевдо о. Анатолій
Народився 15 січня 1951(1951-01-15)
м. Жмеринка, Вінницька область
Помер 8 лютого 2014(2014-02-08) (63 роки)
м. Жмеринка, Вінницька область
Поховання Браїлів
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність Українська література
Відомий завдяки письменник, священик, педагог
Alma mater ВДПУ
Титул Протоієрей (2004)

Загрійчу́к Анато́лій Леоні́дович (15 січня 1951 — 8 лютого 2014) — український письменник, священик, педагог. Перебував у Національній спілці письменників України з 1996 р.[1]

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився 15 січня 1951 р. у м. Жмеринці на Вінниччині. Тут таки закінчив і середню школу № 5. Випускник філологічного факультету Вінницького педагогічного інституту. Служив у війську, де отримав серйозну травму, що підірвала його здоров'я. Після того 18 років вчителював у Жмеринському районі: в селах Тарасівка та Зоринці, в останньому займав посаду директора школи. Був викладачем школи та профтехучилища у смт Браїлові. Працював директором Жмеринського районного будинку творчості школярів і юнацтва, який також розташовувався у Браїлові.[2]
1995 року прийняв сан священика Української православної церкви. Протоієрей (від 2004 р.). Служив на парафіях Шаргородського району (в с. Лозова та Писарівка). У 2000 р. був призначений настоятелем храму Покрови Пресвятої Богородиці с. Демидівка та храму святителя Василія Великого с. Могилівка Жмеринського району.[3]
Помер у Жмеринці 8 лютого 2014 р. Похований на монастирському цвинтарі у Браїлові.[4]

« Було завжди відчуття необхідності вилити на папір пережите, наболіле, ту думку, той настрій, що виникали в залежності від того чи іншого епізоду або періоду життя, як особистого, так і суспільного, перед очима завжди були ті вдумливі, розсудливі, прості і непрості, частіше чомусь сільські (хоча я сам виріс у місті) люди, які вчили мене, а інколи і досі вчать! – вірі. У пам’яті завжди – храм на Церковній горі у Хрестищах (тепер Миролюбівка) біля Піщанки та старовинні дерев’яні церкви у Лозовій неподалік Шаргорода, у яких хрестили, воцерковлювали, робили вивід, вінчали, сповідали, причащали, соборували, вичитували, відправляли погребіння та панахиди всім моїм найближчим рідним людям. Величний монастир у Браїлові з його древніми святинями, трагічною, на жаль, ще мало дослідженою історією. Люди тягнуться до чистого, святого, того, що не продається і не купується. І особливо зараз. У такий скрутний час. Як би це не звучало парадоксально. »

— Анатолій Загрійчук[5]

Творчість[6]Редагувати

До Бога і до поезії йшов паралельними шляхами. 1996 року прийнято до Національної спілки письменників України. Автор кількох поетичних збірок в основному філософської та релігійної тематики, роману та прозаїчних творів, у тому числі документально-біографічних, перекладів та інтерпретацій стародруків, краєзнавчих нарисів, віршів для дітей. За життя побачили світ два томи «Вибраного», з анонсованих чотирьох.
Бібліографія:

  • Жарини : поезії / А. Л. Загрійчук. — Київ: Молодь, 1991. — 40 с. : фото. — ISBN 5-7720-0582-0;
  • Обличчя : зб. поезій. Поема. Драматичний етюд / А. Л. Загрійчук. — Вінниця: Держ. обл . вид-во «Вінниця», 1994. — 81 с. — ISBN 5-7707-4326-3;
  • І я, о Господи, чернець… : збірка поезій / А. Л. Загрійчук. — Вінниця: Континент-ПРИМ, 1996. — 79 с. — ISBN 966-516-008-7;
  • Різдвяне віконечко : до двохтисячоліття Різдва Божого Дитяти: поезії / Анатолій Загрійчук. — Вінниця: Континент-ПРИМ, 1998. — 60 с. — ISBN 966-516-059-1;
  • Дзвони по душі : зб. прози / А. Л. Загрійчук. — Вінниця: Книга-Вега, 2002. — 80 с. -ISBN 966-621-113-0;
  • Страсна свічка у долонях : зб. поезій: До двохтисячоліття Різдва Христового від Пресвятої Богородиці з благословення владики Макарія, Митрополита Вінницького та М.-Подільського / Анатолій (отець). — Київ: Преса України, 2003. — 94 с. — ISBN 966-7084-68-X;
  • Довічні сорокоусти : (дещо з історії Браїлова) [Текст] / Отець Анатолій Загрійчук. — Жмеринка: Прес-Реал, 2003. — 69 с.;
  • Подільські Стожари : дещо з історії Демидівки: Оповідання, краєзнавч. нарис / А. В. Загрійчук, В. А. Загрійчук. — Жмеринка: Видання Вінницької Єпархії Української Православної Церкви, 2004. — 45 с.: фотоіл. — ISBN 966-8332-19-9;
  • Ще зозуля кує… : поезії. Переклад «Слова о полку Ігоревім» / А. Л. Загрійчук. — Жмеринка: Прес-Реал, 2005. — 129 с.;
  • Ще зозуля кує … : поезія. Переклад «Слова о полку Ігоревім» / А. Загрійчук. — Вінниця: ДП ДКФ, 2006. — 118 с. — ISBN 966-7151-83-2;
  • Житній хліб і грудочки цукру : роман-фуга / А. Л. Загрійчук. — Вінниця: Книга-Вега, 2008. — 160 c. — ISBN 978-966-621-384-4;
  • Різдвяне віконечко : поезії / Отець Анатолій. — 2-е вид., доп. — Городок: Бедрихів край, 2008. — 72 с. : іл. — ISBN 978-966-8572-21-0;
  • У голубиній висі : оповід., новели / священик Анатолій Загрійчук. — Городок: Бедрихів край, 2010. — 90 с. : іл. — (Літературна бібліотека «Бедрихів край» ; 65/2010). — ISBN 978-966-8572-32-6;
  • Різдвяне віконечко : вірші для дітей мол. та серед. шк. віку / свящ. Анатолій Загрійчук. — Вид. 3-тє, випр. та допов. — Вінниця: Горбачук І. П., 2011. — 115 с. : іл. — 1000 прим. — ISBN 978-966-2460-28-5;
  • Золото Покрови : зб. поезій / свящ. Анатолій Загрійчук. — Вінниця: Горбачук І. П., 2011. — 111 с. — 1000 прим. — ISBN 978-966-2460-34-6;
  • Ігумен Алфій : докум.-біогр. опис / Священик Анатолій Загрійчук. — Вінниця: Вид. Рогальська І. О., 2012. — 88 с. : фотогр. — ISBN 978-966-2585-60-5;
  • Вибране: поезії. У 4 т. Т. 1 / Анатолій Загрійчук. — Вінниця: Діло, 2012. — 320 с. — ISBN 978-617-662-022-8;
  • Вибране: поеми, переклад «Слова о полку Ігоревім», вірші для дітей, вірші поза збірками. У 4 т. Т. 2 / Анатолій Загрійчук. — Вінниця: Діло, 2013. — 218 с. — ISBN 978-617-662-064-8.

Співавтор вінницьких поетичних антологій «Калиновий цвіт» (1991), «Благовіст» (1992), «Миле серцю Поділля» (2006) та ін.

« Поезії Анатолія Загрійчука завжди оповиті щирими почуття, наповнені духовністю, моральністю та порядністю. Усе, що виходить з-під пера автора, продовжує дуже давню традицію красного письменства. Його поезія наповнена вірою у силу народу, прагненням до добра та справедливості. Вірші отця Анатолія мають здатність залишати після себе в читацькій пам’яті незабутній настрій. Вони прості, зрозумілі й часом навіть розмовно-прозорі. Читаючи ці поезії, проймаєшся вірою у краще майбутнє, переймаєшся минулим і болісним і переживаєш за сучасне. Словом, життя постає як життя: у світлі й тінях, у величному і трагічному, в ліриці й буденщині. »

Леонід Куций[7]

ГалереяРедагувати

Обкладинка книги «У голубиній висі», 2010 
Обкладинка книги «Ігумен Алфій», 2012 
Обкладинка книги «Вибране», Т. 1, 2012 
Обкладинка книги «Вибране», Т. 2, 2013 

ПриміткиРедагувати

  1. Сучасні письменники України : бібліографічний довідник / упор. Анатолій Гай — Київ : Київське обласне творче об'єднання «Культура» ; Біла Церква : Буква, 2011. — 587 с. — ISBN 978-966-2927-05-6. — С. 166.
  2. Головащенко, Олеся. Анатолій Загрійчук: «Поезія — моє найдорожче золото» // Вінницька газета. — 2011. — 23 грудня. — С. 7.
  3. Біографія А. Л. Загрійчука на сайті «Слово»
  4. Спочив у Бозі клірик Вінницької єпархії протоієрей Анатолій Загрійчук // Сайт Вінницької єпархії УПЦ. — 2014. — 9 лютого.
  5. Цит. по: Загрійчук Анатолій Леонідович (довідка) // Вінниця журналістська: довідник / ВОО НСЖУ; автор-упоряд. Володимир Лисенко. – Вінниця, 2010. – С. 81.
  6. Сучасні письменники України : бібліографічний довідник / упор. Анатолій Гай — Київ : Київське обласне творче об'єднання «Культура» ; Біла Церква : Буква, 2011. — 587 с. — ISBN 978-966-2927-05-6. — С. 166.
  7. Головащенко, Олеся. Анатолій Загрійчук: «Поезія – моє найдорожче золото» // Вінницька газета. – 2011. – 23 грудня. – С. 7.

Джерела і літератураРедагувати

ПосиланняРедагувати