Загачевський Євстахій Ілліч


Загачевський Євстахій (Євген) Ілліч (*28 квітня 1919(19190428), Львів – †17 вересня 1998, м. Рочестер) — український письменник, мемуарист, маляр.

Євстахій Загачевський
Старший десятник
Загальна інформація
Народження 28 квітня 1919(1919-04-28)
м. Львів, ЗУНР ЗУНР
Смерть 17 вересня 1998(1998-09-17) (79 років)
м. Рочестер, США США
Громадянство  УНР
Військова служба
Приналежність  УНР
Рід військ Моторизована дивізія СС «Тотенкопф»
 14-та гренадерська дивізія Ваффен СС «Галичина»
Нагороди та відзнаки
«Воєнний хрест» (УНР)
«Воєнний хрест» (УНР)
CMNS: Загачевський Євстахій Ілліч у Вікісховищі

Життєпис ред.

Молодість ред.

Народився 28 квітня 1919 р. у Львові в родині вояка австро-угорської армії, підстаршини (чотового) Української галицької армії Іллі Загачевського та Євфрозинії. Мав старшого брата, який загинув за часів більшовицької окупації та брата близнюка Володимира. Навчався у 7-класній школі ім. Бориса Грінченка, 2 роки провчився у польській технічній школі при Снопківській вулиці у Львові. Через матеріальну скруту, зумовлену передчасною смертю батька (1925) у польській в'язниці, змушений був заробляти, працював у крамницях. Займався боротьбою в спортивному товаристві "Світязь". У 1938 році ув'язнений у «Бригідки» за поширення антипольських листівок.

Друга світова війна ред.

Після початку Другої світової війни навчався у Львівському художньо-промисловому училищі[1], у 1940 році перебрався на територію, окуповану німцями, того ж року виїхав на роботу до Німеччини. У 1941 р. почувши про створення Українського Легіону, зголосився добровольцем до війська, сподіваючись опинитись в українській армії. Однак німці вписали його до регулярної німецької частини і відправили на вишкіл в Ольденбург. Після того, як поширилась вістка про арешт членів Українського Державного Правління за проголошення Акту відновлення Української Держави 30 червня 1941 року, частина українських добровольців (серед них і Загачевський) збунтувалися. Це призвело до репресій з боку німців: українська група була ув'язнена в карному таборі в Дахау. На початку 1942 року Євстахій Загачевський звільнився з ув'язнення з умовою служби на фронті як «штрафник» у Першій мотопіхотній бригаді СС. Після поранення переведений до дивізії «Мертва Голова». Брав участь у боях на східному фронті, зокрема в Білорусі та в Україні. Був тричі поранений. У 1944—1945 рр. — вояк гренадерської дивізії «Галичина». До дивізії був переведений за власним бажанням, де після відповідного вишколу отримав підстаршинський ступінь старшого десятника. З дивізією пройшов через Словаччину і Словенію до Австрії.

Повоєнні роки ред.

По закінченні війни відбув три роки англійського полону. Перебував у таборі в Ріміні, Італія. Брав участь у табірних змаганнях з боксу і шахів, співпрацював з літературно-мистецьким клюбом. У 1949 р. був звільнений. Після звільнення в Англії одружився з Марією Коломиєць. Їхній син Ігор став полковником армії США. У 1950 р. прибув до міста Рочестер, США, працював в українських аматорських театрах, готував декорації. У Рочестері організував історико-мистецький архів. Також працював як графік, зокрема оформляв видання Братства колишніх вояків 1-ї дивізії УНА, власні твори, створив серію шаржів на дивізійну тематику. Помер 17 вересня 1998 року у Рочестері.[2]

Нагороди ред.

Творчість ред.

Автор повісті «Львівська братія» (1961), книг «Спогади фронтовика» (1952), «Белярія-Ріміні-Англія» (1968), «Її регіт не лякав» (1975). Окремі видання:

  • Загачевський Є. Спогади фронтовика: одісея сірого «коляборанта» — Мюнхен, 1952. — 239 с.
  • Загачевський Є. Львівська братія. Повість пережитого. — Торонто: Видання братства кол. вояків 1-ї Української дивізії УНА, 1962. — 200 с.
  • Загачевський Є. Спогади фронтовика: одисея сірого «коляборанта» - Тернопіль, Видавництво «Мандрівець». - 256 с.
  • Загачевський Є. Закохані в життя, одружені на смерті. — Київ, Видавництво «Пропала грамота» 2019. — 464 с.

Література ред.

  • Старовойт І. Загачевський Євстахій // Енциклопедія української діяспори / Гол. ред. В. Маркусь, спів-ред. Д. Маркусь. — Нью-Йорк — Чикаго, 2009. — Кн. 1. — С. 295.
  • Тис-Крохмалюк Ю. Передмова // Загачевський Є. Львівська братія. Повість пережитого. — Торонто: Видання братства кол вояків 1-ї Української дивізії УНА, 1962. — С. 5—7.
  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.

Примітки ред.

  1. Архів УСБУ Івано-Франківської області, спр. 12311П, а. 25.
  2. Загачевський Євстахій Ілліч | Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 20 січня 2020. 
  3. Реєстр Нагороджених Воєнним Хрестом 1917–1957 Рр. Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 28 січня 2022.