Відкрити головне меню

Загальновійськовий захисний комплект (ЗЗК) — рос. общевойсковой защитный комплект (ОЗК) — найбільш розповсюджений в радянській та українській армії комплект для індивідуального захисту шкіри тіла людини від бойових отруйних речовин та радіоактивного пилу.

Застосовується від 1960х років до сьогоднішніх днів[1].


Зовнішній вигляд


СкладРедагувати

Комплект складається із захисного плаща, захисних панчіх, захисних рукавиць (п'ятипальцевих літніх чи трохпальцевих зимових; можуть бути із зимовими вкладачами), чохла для перенесення і зберігання (може бути окремий чохол для панчіх і рукавиць).

Захисний плащ із прогумованої тканини випускали п'яти розмірів залежно від зросту людини
  • 1 — до 165 см;
  • 2 —від 166 до 170 см;
  • 3 — від 171 до 175 см;
  • 4 —від 176 до 180 см;
  • 5 — від 181 см і більше[2].
Панчохи виготовлялися трьох розмірів
  • 1 — для розміру взуття до 40;
  • 2 — на 41 — 42 розмір взуття;
  • 3 — більш як 43 розмір взуття.

ЗастосуванняРедагувати

 
Тренування в дегазації авіаційної техніки. Ту-22 обслуговують у ЗЗК у вигляді комбінезона.
Загальновійськовий захисний комплект може використовуватись у вигляді накидки, плаща-в-рукави, комбінезона.

ЗЗК у вигляді накидкиРедагувати

У вигляді накидки ЗЗК одягається самостійно без команди: при раптовому виникненні надзвичайної ситуації, пов'язаної із викидом у атмосферу СДОР [3], зараженні місцевості радіоактивними чи хімічними речовинами [4]
або за командою «Хімічна тривога».

В будь-якому випадку необхідно:

  • заплющити очі й затримати дихання;
  • якнайшвидше одягнути протигаз, зробити різкий видих у протигазі, відкрити очі й відновити дихання;
  • висмикнути мотузку чохла, не знімаючи, накинути плащ на плечі, надіти на голову капюшон; присісти або лягти, підвернувши поли плаща так, щоб з-під плаща не було жодних відкритих ділянок одягу, взуття чи тіла, і не піддувало заражене повітря
  • через скельця протигаза спостерігати за полем бою, чекаючи команди «Відбій» чи наступних дій по переведенню засобів захисту в інше положення.

У вигляді плащ-в-рукавиРедагувати

У вигляді плащ-в-рукави ЗЗК одягають на незараженій території після команди «Плащ-в-рукави, панчохи, рукавиці надіти. ГАЗИ!» або після дій по сигналу Хімічна тривога на зараженій місцевості, коли потрібно вийти із району забруднення, уникнувши зараження ОР.

На незараженій місцевості
  • надіти панчохи, застебнути хлястики й обидві шворки на поясному ремені (зав'язавши обидві між собою, закинути їх на плечі[5]);
  • одягнути плащ-в-рукави;
  • защіпнути шпеньки,
  • одягнути протигаз; одягнути на голову капюшон[6],
  • одягнути рукавиці, одягнути петлі рукавів плаща на великі пальці.
На зараженій місцевості

Плащ «в-рукави» переводять для подальших дій на зараженій місцевості самостійно чи за командою «Плащ в рукави, панчохи, рукавиці — НАДІТИ (без „Гази“)»

У цьому випадку слід пам'ятати, що протигаз ні в якому разі скидати не можна, а ділянка незабрудненої землі лишилася лише там, де була накрита плащем. Зовнішня поверхня плаща також вважається забрудненою.

  • Якщо є можливість визначити напрям вітру — повернутися до вітру спиною. Всі дії виконувати у напів-присяді, щоб максимально обмежити вплив отруйних речовин на відкриті ділянки.
  • Не знімаючи протигаза, надягти панчохи, слідкуючи, щоб ні самі панчохи, ні їх мотузки не випали за межі чистої зони; мотузки кріпити за ремінь чи лямки на штанах.
  • Виймаючи руки з рукавів, ми портапляємо в отруєну зону; отже спочатку під плащем слід охайно надіти рукавиці і через рукави просовувати руки уже в рукавицях.
  • Застібаючи шпиньки, робити це вкрай обережно, щоб не торкнутися відкритих ділянок шиї [7].

У вигляді комбінезонаРедагувати

Застосовується на заняттях, при проведенні дегазації, деактивації техніки, тривалих роботах на забрудненій місцевості, в паливних резервуарах, тощо.

У вигляді комбінезона ЗЗК одягають ЛИШЕ на незараженій місцевості по команді «Захисний комплект надіти. Гази».

Для цього необхідно
  • зняти все з себе: зброю, сумку із протигазом, поясний ремінь з екіпіровкою на ньому;
  • заправити поли куртки в штани (якщо були не заправлені);
  • одягнути панчохи і закріпити їх;
  • розпустити повністю мотузки-тримачі плаща (вони нам знадобляться для закріплення нижньої середньої частини плаща);
  • одягнути плащ-в-рукави; просунути кінці тримачів у антабки внизу плаща і закріпити їх тримачами-«крокодилами»[8];
  • після використання усіх шпиньків на плащі — надіти рукавиці, петлі рукавів на великі пальці;
  • на себе ремінь, протигазну сумку, зброю.

ПосиланняРедагувати

В побутіРедагувати

Елементи ЗЗК часто застосовуються нашими співгромадянами у повсякденному житті не за призначенням, а для всіляких господарських потреб
Плащ ОП-1
  • використовують як захист від опадів рибалки, пастухи худоби, лісники;
  • при роботі у сильно забрудненому середовищі використовується у вигляді комбінезона (чищення паливних резервуарів — необхідно використовувати лише з ізолюючим протигазом, інакше не уникнути отруєння; каналізаційних септиків; робота у кабельних колодязях, тощо);
Панчохи
  • рибалки вудять рибу на мілководді;
  • за низької води можна переходити водойми у брід;
  • за необхідності виконання ґрунтових робіт, коли пройшли дощі чи високо підходять підґрунтові води;
Рукавиці

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Окрім ЗЗК на постачання підрозділів перебували Л-1, в основному, для офіцерів та екіпажів бойових машин; Л-1 не призначений для використання в зимових умовах. Також на випадок війни були розроблені одноразові плівкові засоби захисту, які внаслідок того, що зберігалися на НЗ, не отримали такого широкого розповсюдження, як ЗЗК.
  2. Кожен військовослужбовець намагався отримати плащ якнайбільшого розміру, оскільки з малим плащем не зручно виконувати нормативи по одяганню ЗЗК, а за необхідності бігти марш-кидок чи працювати у ЗЗК можна отримати серйозні потертості шкіри.
  3. СДОР - сильно діючі отруйні речовини; це можуть бути не обов'язково саме бойові ОР.
  4. Скажімо, коли солдат на полі бою побачив хмару невідомого диму, розпилення невідомого газу з ВАП літака чи від ворожого артилерійського снаряда, тощо.
  5. Мотузки від панчіх бажано зв'язати між собою завчасно, і вже так зберігати панчохи, щоб не витрачати на це часу. Щоб не натерти шкіру на шиї під час тривалого маршу, можна закріпляти мотузки швидко на один спеціальний вузол на ремінь чи на хлястики, призначені для надягання ременя, на штани.
  6. Перевірити, щоб регульований хлястик був закріплений на напівкільцях
  7. Цікаво, що час на виконання норматива на забрудненій місцевості НЕ збільшується, хоча защібати шпеньки в протигазі, рукавицях і напівприсяді дуже незручно; вимагає додаткових тренувань.
  8. Пам'ятаємо: на центральний шпиньок кріпляться дві поли; усі три тримачі-«крокодили» мають бути закріплені.