Загайкевич Богдан Вікторович

український освітній та громадський діяч

Загайкевич Богдан Вікторович (5 лютого 1887, Тернопіль — 20 серпня 1967, м. Ірвінґтон, штат Нью-Джерсі, США) — український громадський діяч, педагог, один із членів Товариства наукових викладів імені Петра Могили, співзасновник Українського регіонального музею «Стривігор (музей)» у Перемишлі.

Загайкевич Богдан Вікторович
Народився 5 лютого 1887(1887-02-05)
Тернопіль, Україна
Помер 20 серпня 1967(1967-08-20) (80 років)
Ірвінгтон, штат Нью-Джерсі, США
Громадянство УкраїнаПольщаФРНСША
Національність українець
Діяльність громадський діяч, педагог
Alma mater Львівський університет

ЖиттєписРедагувати

Народився в Тернополі в родині доктора філософії Віктора Загайкевича. Навчався в гімназії Тернополя, потім Львова. У 1912 році закінчив Львівський університет. 1912—1914 рр. — працював в Українській чоловічій гімназії в місті Перемишль (нині Польща).

Брат Віктор Загайкевич — український громадсько-політичний діяч Перемишльського краю часів Австро-Угорщини, доктор права.

1914—1918 рр. — поручник українського національного військового формування «Українські січові стрільці», 1918—1919 рр. — сотник регулярної армії Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР).

1922—1923 рр. — працював в Українському інституті для дівчат у Перемишлі. 1922—1939 рр. — продовжив працювати в Українській державній чоловічій гімназії (Перемишль).

Із 1932 року один із членів Товариства наукових викладів імені Петра Могили, співзасновник і директор Українського регіонального музею «Стривігор».

1941—1944 р.р. — голова Українського допомогового комітету (Польща), мета діяльності якого — харчова допомога й суспільна опіка над дітьми, хворими, інвалідами, допомога студентам.

1944—1950 рр. — емігрував у Німеччину, у західних зонах якої виникли українські табори для біженців, де працювали церкви, школи, дитячі садки, культурні установи, друкувалися газети. У м. Берхтесґаден обіймав посаду голови Таборової ради.

У 1950 році емігрував у США. Учителював у м. Елізабет та м. Ірвінґтоні (штат Нью-Джерсі). Працював у системі Наукового товариства імені Шевченка у США (НТШ), був членом Української вільної академії наук (УВАН), керівником академічної секції «Книгознавство».

Творчі наробкиРедагувати

Редактор і співавтор книги «Перемишль — західний бастіон України: Збірник матеріалів до історії Перемишля і Перемиської землі» (Нью-Йорк; Філадельфія, 1961), автор переказу розвідки О. Зубрицького «Дещо з минувшини Перемишля» (г. «Надсянська земля», 1939, ч. 1), низки статей з історичної та педагогічної тематики.

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

  • Скородинська-Шпитковська С. Український етнографічний регіональний музей «Стривігор» та його засновники. В кн.: Перемишль і Перемиська земля протягом віків. Перемишль—Львів, 1996.
  • Українська державна чоловіча гімназія в Перемишлі. 1895—1995. Дрогобич, 1995.
  • Кріль М. Товариство українських наукових викладів імені Петра Могили (1908—1939 рр.) / М. Кріль, Н. Лешкович // Вісник Львів. ун-ту. Серія істор. — 2011. — Вип. 46. — С. 430—452.
  • Сайт НТШ-Америка
  • Енциклопедія української діаспори у США.
  • Українська вільна академія наук у США — офіційний сайт.
  • Бюлетень УВАН. Авґсбурґ 1946 — 47; Літопис УВАН. Авґсбурґ 1947 — 48; Бюлетень УВАН у США. Нью-Йорк 1951 — 60; УВАН. Ювілейне видання, присвячене двадцятиліттю діяльності, 1945 — 65. Нью-Йорк 1967; Вісті УВАН у США, ч. 1. Нью-Йорк 1970; Укр. Наук. Вісті, ч. 1 — 2; УВАН у Німеччині, 1970 — 71.

ПриміткиРедагувати

  • ↑Діяльність Наукового товариства імені Шевченка в Україні та за її межами (1873—2000)
  • ↑Енциклопедія історії України (ЕІУ). НТШ
  • history.franko.lviv.ua/IIIt_2.htm